Цьогоріч 30% випускників не склали ЗНО з математики.
Розбираємось, це багато чи мало, і чи дійсно тест був таким важким.
Отже, 30% - це близько 80 тисяч зареєстрованих осіб. Більш точні знеособлені дані будуть по закінченні додаткової сесії.
Тобто успішно склали ЗНО приблизно 170-180 тисяч зареєстрованих, що відповідає щорічним показникам попередніх років, коли математика була одним з предметів вибору (інший - історія) для складання ЗНО.
Цьогоріч вона стала обов'язковим предметом, що мене особисто дуже втішає. І ось чому.
Перше. ЗНО з математики - це не про похідні, інтеграли та тригонометрію. Це про звичайну життєву логіку та розв'язання побутових завдань. Це елементарні навички, що знадобляться у залізничній касі, на роботі в редакції, для розрахунку кількості будівельних матеріалів тощо.
Друге. Людина, яка не здатна подолати 100-бальний поріг склав/не склав, про навчання в університеті може забути, оскільки рівень її знань не відповідає навіть неповній середній освіті. Інакше ми будемо мати "журналіста", що не може грамотно написати матеріал, слідчого, у якого є проблеми з логічним мисленням, чи лікаря, що не може розрахувати дозування ліків для пацієнта.
Щоб не розводити порожні балачки, довелось витратити півгодини часу на проходження цьогорічного ЗНО та значно більше часу на аналіз складності самих завдань.
Отже, всі завдання, що відносились до курсу 10-11 класів я свідомо пропускала, залишаючи лише ті, що можна розв'язати в голові (практично без папірця і ручки).
За результатами здачі з'ясувалось, що при виконанні завдання 1 я його випадково пропустила і не натиснула клавишу "Відповісти", і я би була не я, якби в завданні 3 не переплутала радіус з діаметром :). Але це наближає розв'язання тесту до реальних бойових умов.
А тепер щодо самих завдань.
Завдання 1-3 відносяться до курсу математики для 4 класу.
Завдання 4,6,21 - до курсу 5-6 класу
Завдання 5,12 - до курсу 7-8 класу
Завдання 7,9,10,14,16-20,22,27, 28 - до курсу 8-9 класу.
Завдання 25 та 29 є задачами на логіку (від 5 до 9 класу)
Для виконання завдань потрібні були такі знання:
- операції +-*/%
- знання степеня числа, квадратний корінь, квадратне рівняння
- теорема Піфагора та основи тригонометрії (найскладніше - синус подвійного кута)
- знання площі квадрата, периметр, трапеція.
- вміння читати найпростіші графіки.
Все перераховане відноситься до курсу математики перших дев'яти років навчання, яке завершується складанням ДПА з цього предмету.
Тож мені важко уявити, як можна було не набрати 10 балів з 67. І тому виникає цілком закономірне питання щодо якості ДПА, що проводяться на базі шкіл. З таким цьогорічним результатом зміна формату ДПА на ЗНО для випускників середньої школи перед переходом у старшу школу стає нагальною як ніколи.
Звичайно, формат онлайн занять зробив свій внесок у такі результати. Але ковід не став першопричиною, адже ці випускники закінчували 9 клас задовго до світової пандемії.
На жаль, я не бачу бажання у очільників Міносвіти докорінно змінювати таку ситуацію. Натомість бачу неодноразові спроби корумпованих ректорів медуніверситетів скасувати систему порогових балів для вступу та незалежних проміжних екзаменів для студентів.
Цьогоріч була зухвала спроба наїзду на саме ЗНО у вигляді скасування норми про обов'язкову перевірку завдань двома незалежними експертами.
Я бачу дисертації, що захищаються з порушенням усіх норм, бо це нівелює справжню наукову діяльність та знецінює її важливість. Коли юрист, що не знає Конституції, перебуваючи на керівній посаді, нею нехтує, а лікар, що жодного дня не працював за спеціальністю, може очолювати профільне міністерство упродовж одного року під час пандемії.
І головне. Таким ставленням до предмету, який називають королевою наук, ми виховуємо ціле покоління людей, не здатних логічно мислити та аналізувати події, факти та тверезо оцінювати оточуючий інформаційний світ.