Запальничка Zippo часів війни у В'єтнамі: «Ми, ті, хто не бажає, керовані некваліфікованими, вбивати нещасних, помираємо за невдячних»
Нещодавно оновлював матеріали кейсу «СЗЧ» для тренінгів з військового лідерства і виявив, що ті, хто досліджував причини зростання показників цього явища не зазначили про один з головних негативних факторів – недовіру особового складу до рішень політичного керівництва, оборонної політики та очільників військового командування тощо.
Наслідком недовіри є зневіра, що означає в армії суцільне «на@балово».
За мішурою голосних слів і недолугих гасел демонструється політичний курс або напрям громадської думки, спрямований на поразку своєї країни у війні.
Зневіра наших військових раптом не «чорний лебідь» війни в Україні?
ПОЯСНЕННЯ
У психологічній бойовій готовності високі показники стурбованості, тривожності та переживання військових є індикатором дефетизму.
Цей термін походить з французької мови (défaitisme) і означає зневіру, пасивність та очікування невдачі. Іншими словами – це поразництво, тобто зневіра в успіх якої-небудь справи та передрікання поразки.
Зневіра військових, може бути спровокована особистими (сімейними) проблемами або бути відображенням загального невпорядкованого стану військової системи, спроможностей влади та суспільства загалом.
Якщо військовий потерпає на службі від брехні, а його родина від несправедливості, якщо військова система хаотична, а очільники політичної влади в Україні не компетентні та суцільно корумповані, якщо суспільство поділене та занурилось у політичні конфлікти, військові починають сумніватися у виправданості своєї боротьби та досягнення мети (ідеалів) відповідно до місії, яку свято виконують.
Особливо це відчувається, коли к@ц@пи всіма доступними способами та засобами, наприклад, одебілюванням нашого особового складу відосиками у TikTok, який жере те лайно і не давиться; проповідями московських попів до родин військових, – все це робиться, щоб розчинити брехнею українські національні ідеї та цінності, за які б’ються і жертвують собою найкращі громадяни.
(НЕ) ВИВЧЕНІ НАМИ УРОКИ
Відомий приклад дефетизму (зневіри) американських військових щодо необхідності продовження війни у В'єтнамі 1969 р. Поразництво було спровоковане триваючими громадянськими протестами в США та поділом американського суспільства у ставленні до питання виправданості цієї війни.
Як вияв деморалізації з'явилося графіті американських військових: UUUU, що символізує їх розчарування.
Чотири великі літери U («Four You») означають у вільному перекладі: the Unwilling (безвольний), led by the Unqualified (під командуванням нездар), doing the Unnecessary (чинять непотрібне), for the Ungrateful (для невдячних).
Тому не дивно, що американці не змогли перемогти в тій війні.
ДЛЯ ДИСКУСІЇ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Контекст російсько-української війни, звісно відрізняється від в’єтнамської, однак суть людської поведінки однакова. Тому проведемо паралелі «UUUU» з бойовим духом особового складу нашого війська.
У війську, як дехто стверджує, порушено бл. 300 000 кримінальних проваджень відносно тих, хто самовільно залишили військові частини, дезертирували, або цілеспрямовано і без бою здалися в полон. Насправді їх, зазвичай, на одну третину більше, чим подається офіційно.
Критично осмислимо відповідь на такі запитання:
· Чи є зараз у нашому війську і в суспільстві загалом ті, хто вже вичерпав свою волю битися з к@ц@пами, тобто «безвольні»? Скільки їх?
· Чи є у нашому війську військові керівники-нездари? Хто вони? Ви їх знаєте?
· Чи чинять непотрібне деякі наші військові? Чи служать у війську алкоголіки, наркомани, злочинці, корупціонери, боягузи та аморальні виродки? Ви їх знаєте?
· Чи адекватно оцінює наше суспільство внесок військових у забезпечення оборони країни від к@ц@пні? Наприклад, своїм ставленням до мобілізації?
ВИСНОВОК
Достатньо надати три відповіді «так» і одну «ні» до цих чотирьох запитань і ми можемо зробити, на жаль, невтішні висновки.
Вважаю, що у нашому війську саме зараз наявні всі ознаки зневіри, коли ті, хто втрачає волю (із-за міндичей зокрема), під командуванням нездар (точно когось назвете), чинять непотрібне (корупція, злочини в армії, СЗЧ, дезертирство тощо) для невдячних (байдуже ставлення більшості суспільства до ведення війни).
До нас стрімко наближається в'єтнамський «чорний лебідь». Але ж ми не американці? Чи не так?
Підтримати діяльність інструкторів ГО "Український центр військового лідерства" на БАЗА