Сьогодні Білорусь для України фактично стала ворогом, хоча є одним з наших найближчих сусідів, з яким нас поєднує спільна історія і вікові теплі стосунки. Владу у цій державі захопила підступна й хитра особа – Олександр Лукашенко, і для того, щоб залишитись при ній, він готовий здати усю країну під управління росіянам.
«Українські» питання в Сочі.
Вже кілька років поспіль в Білорусі триває, так звана, «тиха анексія». Після створення Мінськом і Москвою Союзної держави в рамках ОДКБ, фактичне керівництво більшістю галузей життєдіяльності Білорусі здійснюється під диктовку з Кремля.
Тож для України, яка веде війну з Росією, її союзник – Білорусь, є таким самим ворогом, як і вона. Хоча у нас ще були певні сподівання, що Москва, здійснюючи проти нас агресію, свій наступ вестиме лише з напрямків україно-російського кордону чи тимчасово окупованого Криму. А українсько-білоруських майже 1100 кілометрів, вважались у нас дещо менш загрозливим напрямком, все ж таки територія суверенної держави Білорусь і там немає російських баз і військ (чи, принаймні, нас запевняла білоруська влада на чолі зі згаданим Лукашенком, що іноземні вояки у них лише на період спільних навчань – авт.).
Останні події в Білорусі, коли влада наказала перехопити іноземний цивільний літак з опозиційним журналістом, призвели до того, що майже увесь цивілізований світ засудив подібні дії і ввів певні політичні і соціальні обмеження проти країни. Чимало держав вислали білоруських дипломатів і закрили авіасполучення з Мінськом.
Олександр Лукашенко – особа яка самовільно захопила владу в Білорусі, ще тісніше почав спілкуватись із Кремлем. Кілька днів тому Лукашенко зустрічався в Сочі з російським президентом Владіміром Путіним і ця зустріч сам-на-сам тривала понад п’ять з половиною годин. Те, про що говорили між собою ці дві особи, в більшості залишається поки-що таємницею, проте кілька питань напряму стосувались і України.
Зокрема, після закриття авіасполучення з Європою і світом, білоруська авіакомпанія «Белавіа» залишилась без рейсів, тож Росія запропонувала їй літати в окупований Крим, і возити туди на відпочинок білорусів. Проте представники «Белавіа» відмовились здійснювати такі рейси, поки Крим не повернеться в Україну, або поки «світ офіційно не визнає його частиною Росії».
Ще одне питання, яке обговорили Путін і Лукашенко, теж стосується і України зокрема. Це питання про кооперацію Росії і Білорусі у військовій сфері і поставки Мінську сучасного російського озброєння. Виступаючи на зборах, присвячених зустрічі з російським президентом, Лукашенко зазначив, що в Сочі не обговорювалися питання про перекидання російських військ на постійній основі чи створення російських баз в Білорусі, проте якщо буде необхідність, то фактично за добу сюди будуть перекинуті потужні угрупування сил з Росії: - «… в течение суток (базы у нас, аэродромы и прочее определены) российские подразделения и войска будут переброшены в Беларусь», - цитує Лукашенка видання «СБ. Беларусь сегодня».
https://www.sb.by/articles/lukashenko-rossiya-postavit-v-belarus-sovremennoe-vooruzhenie.html
Немає жодних сумнівів, що Лукашенко тут сказав правду про досить короткі терміни перекидання російських військ в іншу державу. Дійсно, протягом кількох останніх років на території Білорусі щоосені проходять масштабні російсько-білоруські військові навчання під назвою «Захід». Для участі в маневрах сюди прибувають кілька тисяч російських військових і десятки ешелонів з бойовою і спеціальною технікою. Тож питання із зосередженням за короткий час в певному районі військ (південно-західна частина Білорусі, кордони з Україною і Польщею – авт.) Росія давно відпрацювала.
«… аеродроми, бази і прочєє».
На території Білорусі на даний момент немає російських баз, є лише кілька військових об’єктів. Перебування іноземних вояків зі зброєю більше 60 днів тут не дозволяє білоруське законодавство. Проте є певні двосторонні білорусько-російські домовленості про створення навчальних центрів, один з яких розташовуватиметься саме в Гродненській області. Скільки на ньому має бути іноземних інструкторів, зокрема росіян – інформація закрита.
Крім того на початку весни 20021 року Лукашенко заявив, що Росія може використовувати білоруські аеродроми, на яких можуть базуватися російські бойові і транспортні літаки. Про аеродроми він згадав і цього разу, а також про військові «бази і прочеє» для російських військ. Що він мав на увазі під цією фразою – йтиметься далі.
Також білоруський лідер заявив про «поставки сучасного російського озброєння». За цими словами приховується певна інформація. Білорусь дійсно отримала останнім часом від Росії і отримає ще, чимало новітніх зразків озброєння. Серед них зенітні ракетні системи дальньої дії С-400 «Тріумф» і комплекси ППО ближньої дії «Панцир-С», сучасні російські радіолокаційні станції «Противник-Г» і «Восток». У планах Міністерства оборони Білорусі закупити у Росії чотири винищувачі Су-30СМ та чотири вертольоти Мі-35, також є контракти на поставку двох батальйонних комплектів БТР-82А. Вже введено в експлуатацію російський трасовий радіолокаційний комплекс «Сопка-2», на озброєння білоруським військовим надійшов модернізований автоматизований комплекс управління вогнем артилерійського дивізіону «Центурион», та ще ціла низка новітніх російських зразків, які є доволі дорогими.
Ось тут і прихована певна «лукавість»: під прикриттям інформації про поставки білоруській армії нового озброєння, Росія може перекинути сюди і власну техніку, та розміщувати її у визначених сховищах. Крім того, щороку для участі у навчаннях в Білорусь прибувають десятки військових ешелонів. Дуже важко проконтролювати, чи усі одиниці техніки повернулись, тому не виключено, що чимало російських бронемашин сьогодні десь приховані в білоруських лісах, маскуватись росіяни вміють…
Існує величезна вірогідність, що на території Білорусі російська армія створила систему сховищ і баз зберігання бойової техніки і озброєння для потужного угрупування сил. За необхідності сюди в найкоротші терміни буде перекинутий транспортними засобами особовий склад, який на цій техніці виконуватиме поставлені завдання.
Подібну стратегію блискавичного розгортання сил росіяни втілили в багатьох точках, де є їхні військові, і не лише на території Росії поблизу українських кордонів. Є подібні бази і сховища озброєння і техніки на окупованих українських територіях Донбасу і Криму, в Придністров’ї і Вірменії, в Абхазії і Південній Осетії, і навіть в інших регіонах світу, де Москва має геополітичні інтереси. Немає сумнівів, що і в Білорусі, де проходить західний кордон з країнами НАТО, Росія теж створила подібні бази для розгортання військ. Саме про них обмовився Лукашенко, розповідаючи про якісь «бази, аеродроми і прочєє»…
Подібними методами блискавичного нарощення сил і засобів на території Білорусі, Росія в жодному разі не порушує законодавства сусідньої країни. Білоруська влада теж «чиста» перед своїм народом, адже погоджується на присутність іноземних військових лише на короткі терміни (сучасні конфлікти в більшості нетривалі - авт.).
Крім того, Білорусь – це фактичний кордон з НАТО – Польщею і Литвою, а також майже 1100 кілометрів кордону з Україною. Це означає, що «час підскоку» для російської авіації з білоруських аеродромів дуже малий, тож суттєво зростає ефективність її дій. З’являється можливість застосування ракетних і реактивних систем.
А також варто особливо зважати, що частина білорусько-українського кордону проходить поліськими лісами, а одна з ділянок знаходиться в чорнобильській зоні, тож і охорона їх пов’язана з певними труднощами. Крім того від кордону у верхів’ях Київського моря і до центру столиці України Києва всього 120-130 кілометрів, а це означає, що звідти і Бессарабка і Печерські пагорби знаходяться в зоні досягнення не лише «Іскандерів», а й РСЗВ «Торнадо – С», а по Вишгороду цілком може прилетіти залп зі «Смерчів» чи «Ураганів». Щодо Чернігова, то він взагалі знаходиться лише за 50 кілометрів від білоруського села Кірава.
Тож заяву Олександра Лукашенка, про готовність на білоруській території розгортання російських військ, для України можна сприймати, як відкриту загрозу. Ми усвідомлювали, що з боку Білорусі постійно існувала можливість зазнати ударів, адже з цього напрямку Росія постійно проводила і розвідку наших територій і відпрацьовувала на військових навчаннях дії в місцевості, схожій на наше Полісся. Проте зараз Лукашенко відверто констатував, що в України додалось ще понад тисячу кілометрів кордону, за яким – ворог.