І раптом я прокинувся ... Фуххххх, присниться ж таке. Напевно, надивився я вчора останніх новин з ток-щоу ... А справа була така:
Події в Білорусі стрімко розвивалися. Незважаючи на те, що масові протести були придушені Лукашенко, а його особисті вороги були сховані за ґрати на довгі роки, влада його ослабла, а поведінка почала нагадувати звичайну істерику.
Брак грошей в казні вже не могла покриватися тими жалюгідними подачками, які давав йому путин. Здавалося б, невичерпні потоки валюти, які йому приносили торгівля добривами, нафтопродуктами, автобусами і сільгосппродукцією враз були перекриті. Грошей стало не вистачати не тільки на виплату, знеціненої, зарплати робітникам на держпідприємствах, а й забезпечення силовикам. Виплати від ЄС заморожені, авіакомпанія стала збитковою, а перельоти до Європи стали неможливі. Путін, і той не дає стільки грошей, скільки треба.
«Жлоб!», - подумав Лукашенко, - «А я то йому вірив! Добре, що ось ці ідіоти в Національних зборах роти не розкривають, а то, зовсім зле б було»...
Путін же в кремлі з цікавістю спостерігав за лукою. Йому б уже давно пора було прибігти на зігнутих, і кинутися в обійми і криком, «Прости! Треба було раніше об'єднуватися».
Тільки лука не втрачав надію. Йому завжди вдавалося виходити «сухим з води». «Може, і зараз пронесе!», Думав бульбофюрер. Він знав, що якщо він здасться на милість Кремля, то вже завтра об нього будуть витирати ноги.
Путіну набридло чекати. Розуміючи, що в Білорусі тільки Президент має всю повноту влади, він вирішив «просто і елегантно» усунути Лукашенко. Способів для цього було багато. Від використання отруйної речовини, до невеликої аварії, наприклад, вертольота, де жертвою буде той же лука. Але поспішати не хотілося. Пропагандисти з усіх екранів дружно хвалили «бідний білоруський народ, який давно мріє жити в складі РФ». А опозиційні до лукі політики дружно клялися Кремлю у вічній дружбі.
В один з візитів Лукашенко в москву його просто змусили підписати всі документи про союзний договор РФ і Білорусі, після чого, лука написав заяву про складання повноважень.
Події розвивалися стрімко. Уже через кілька хвилин після підписання договору російський спецназ взяв під охорону всі урядові будівлі в Мінську. Путін через усі ЗМІ звернувся до жителів Буларусі з закликом дотримуватися порядка і тишу. Він недовго вітав білорусів з входженням до складу союзної держави та складання лукой повноважень, з радістю повідомивши, що «люди тільки цього й чекали». Також він повідомив, що всі ув'язнені з політичних мотивів будуть негайно випущені з місць їх укладення, а в країні будуть проведені нові вибори Президента. Також він повідомив, що всі силові структури Білорусі були перепідлеглі російським кураторам, і в них буде проведена переатестація, а на час перед виборами робота всіх ЗМІ буде координуватися тимчасовою адміністрацією союзної держави.
Люди, втомлені боротися з Лукашенко, просто мовчали. У них була одна мета: усунути диктатора. Путін це зробив, а інших цілей вони не бачили. Наступала нова дійсність. Нова стабільність. І ця стабільність зловісним покривалом накрила білорусів.
І раптом я прокинувся ... Фуххххх, присниться ж таке.