Help that crosses oceans: a story of compassion, action and true solidarity
Despite the war, Ukrainians are not left to face their troubles alone. Oleg Volodarsky and Dr. Silja have created an effective aid model through the ‘Спадщина-Єдність’ Heritage Foundation. Their work is an example of modern humanism, uniting people from different continents for a common cause.
Human rights defender, journalist and publicist Oleg Eduardovich Volodarsky is a figure who has become known for his principled stance, active civic engagement and fight for justice in the most high-profile cases of recent decades. His name is associated with impartiality, truth and deep patriotism.
Oleg Volodarsky is the founder and managing director of the law firm Spadshchyna-Kapital LLC (Спадщина-Капітал), which specialises in defending citizens’ rights in complex civil and criminal cases. Under his leadership, the firm has repeatedly demonstrated its effectiveness in upholding justice, particularly in cases involving corruption, abuse of power by law enforcement agencies and serious crimes.
His social media pages have become platforms for public dialogue and informing society. Volodarsky is also a co-founder of the security company ‘Spadshchyna-Zakhyst Plus’ (Спадщина-Захист Плюс)– a social platform created with the aim of uniting military personnel, volunteers and civil servants. For this work, Oleg Volodarsky has been awarded the Order of Yaroslav the Wise and the Order of John Paul II, in recognition of his contribution to the development of civil society and human rights protection in Ukraine.
In addition to his human rights work, Oleg Volodarsky is the creator and host of the journalistic YouTube project ‘Spovid’, featuring priests, volunteers, military personnel, artists and academics – people who shape Ukraine’s national identity. The project received the blessing of Metropolitan Nestor and Metropolitan Joasaph and has become a unique platform for deep, sincere conversations.
Of all Oleg Volodarsky’s virtues, his active journalistic work is undoubtedly the most notable, where he and his team have achieved impressive success. He is the author and presenter of the programme ‘Oleg Volodarsky’s Author’s Programme: Confession’ – https://www.facebook.com/Олег-Володарський-580231115692353/?epa=SEARCH_BOX. The protagonists of *Confession* include priests, volunteers, community and public figures, as well as other prominent figures from Ukraine—https://www.youtube.com/channel/UCRBh3No0HGpW0dhelciWyAQ/featured Metropolitan Nestor of Ternopil and Kremenets, as well as Metropolitan Ioasaf of Ivano-Frankivsk and Halych, gave their blessing for the filming of the ‘Confession’ project.
Today, the ‘Spovid’ project is a social platform that brings together patriotic people from various regions of Ukraine.
A new milestone in the activities of the ‘Spadshchyna’ group of companies was the establishment of the ‘Spadshchyna-Yednist’ charitable foundation. This foundation has taken up the baton from Oleg Volodarskyi’s many years of voluntary work. All this could not go unnoticed far beyond Ukraine’s borders.
On the other side of the globe, on an island in the Pacific Northwest of Canada, lives Dr Silja, who took notice of the multifaceted activities of Oleg Volodarsky’s ‘Spadshchyna’ and got in touch via social media.
“It pains me so much that people still need help in the fifth year of the full-scale Russian invasion. That, despite billions in aid (where has it gone?), displaced Ukrainians have neither homes, nor necessities, nor food. Thank you! With all my gratitude and love,” wrote Dr Silja.
And so, based on complete mutual trust, the collaboration began between Silja, a Canadian, and Oleg Volodarsky, a Ukrainian, both of whom are deeply moved by human suffering in a country torn apart by Russian aggressors.
“This kind and noble soul is helping Ukrainians to endure and overcome these terrible times. We are deeply grateful to her!” — wrote Oleg Volodarsky on social media
We invite you to get to know our Good Fairy a little better; and as we all know, fairies are capable of working miracles.
Dr Silja: “Why I help Ukrainians…”
“Helping others has been a part of me since childhood. Growing up hearing stories of my family’s survival during the Winter War of 1940 in Finland and the Continuation War, witnessing poverty in the Middle East and Asia, and observing my father’s quiet charity towards people of all faiths, I came to understand one simple truth: all people are equal, and we must care for those in need.
I am a neuropharmacologist with extensive experience in the human and environmental consequences of war, ranging from neurological trauma to toxic legacies and environmental destruction. I champion human rights and international humanitarian law, always examining the broader geopolitical picture whilst focusing on human suffering.
Recognised as an environmental icon in Canadian society, particularly among the younger generation, I have received a prestigious environmental award in Canada: a commemorative plaque and a tree planted in a park overlooking the mountains – my living legacy for future generations. I prefer to lead by quiet example. However, I am never afraid to challenge those in power when they trample on the vulnerable, the environment, or violate international and international humanitarian law.
As I know all too well what war, hunger and loss mean, it pains me deeply that, even in the fifth year of Russia’s full-scale invasion, displaced Ukrainians still lack shelter, food and essential supplies. That is precisely why I am actively supporting them. I have personally funded humanitarian deliveries of food and essential items, which have already helped 100 Ukrainians, working in close partnership with Oleg Volodarsky in Kyiv. The aid reaches particularly vulnerable families: internally displaced persons, large families, female-headed households and the elderly.
As my own resources are limited, and I am certainly not wealthy, I am looking for kind-hearted people who would like to get involved and join the humanitarian initiative that Oleg and I have set up, to help more Ukrainians in need.
‘Three groups of people consistently prove to be the most vulnerable: internally displaced persons (IDPs), households near the front line, and those headed by women. These groups face a complex set of challenges, consistently demonstrating HIGHER LEVELS OF FOOD INSECURITY, experiencing greater distress and relying more on harmful coping strategies, whilst surviving on unstable incomes. IDPs rely on these emergency measures far more often than permanent residents.
This is how Oleg Volodarsky described the first few months of aid to Ukrainians from Dr Silja: ‘The Spadshchyna Group of Companies, the Spadshchyna-Yednist Charitable Foundation and Dr Silja, our dear friend from Canada, have helped another 20 families today.
There are two families with four and five children. We are deeply grateful to the person who, from tens of thousands of kilometres away, remembers our suffering caused by the war and has offered such heartfelt help. People are surprised, grateful, smiling, and delighted by the first rays of sunshine and, above all, by the warmth of human kindness. War demands more from us than we are already capable of. For me personally, this is truly amazing, which is why my heart is overflowing with such emotion. And for this, I am grateful to this distant, yet such a tremendous Canadian friend, Dr. Silja @SiljaLynx
You really had to see those sad yet courageous eyes. The eyes of people who have endured the horrors of war. People who live in their native Kyiv, yet not in their own homes.
In every woman’s gaze lie her children, her parents, and an uncertain tomorrow. And yet, faith still sparkles in those happy eyes. Join us. Perhaps there is a large family or some elderly people living alone near you who need human and divine help today.
‘We’re currently only operating in Kyiv, but there’s nothing stopping us from helping people anywhere, as long as we can reach out to the hearts of Ukrainians.’
It is impossible to read the reviews without feeling moved by the compassion and humanity shown by Silja and Oleg – two people separated by the Pacific Ocean, yet united by their desire to help Ukrainians suffering as a result of the war!
You can find similar reviews expressing boundless gratitude at the following link: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0hU7rimYZNQZEpb25nGhhBTbxRkvajnGk4LpYv4p7xXsQMHKoNykvBkmN5y8kfab7l&id=100057158993313& _rdr (@SiljaLynx).
The story of Silja and Oleg Volodarsky’s collaboration is not merely another example of charity. It serves as a reminder that true solidarity knows no borders, no distances, and no political contexts. It arises where another’s pain is felt as one’s own.
The world has already seen similar examples of the highest form of humanity. When Mother Teresa dedicated her life to helping the poorest in the slums of Calcutta, she acted not because of the scale of the problem, but out of a belief in the value of every single life. Likewise, Oskar Schindler, risking everything he had, saved over a thousand people not because he could change the course of history, but because he could not stand by and do nothing.
Today, in the 21st century, when war is once again bringing pain and loss, these very same principles are being brought to life through the actions of people who may never feature in history books, but who have already become part of the moral foundation of the modern world. Dr Silja, who, thousands of kilometres from Ukraine, felt another’s pain as her own, and Oleg Volodarsky, who every day turns compassion into tangible help, are examples of how great history is made up of quiet but resolute human actions.
For ultimately, these are the stories that matter — not about war, but about people. About the ability to remain human even when the world around us is crumbling. And as long as such connections exist — between Kyiv and a Canadian island, between hearts that have never met in person but have already grown close — the world has a chance not only to survive, but to become a better place.
In his programme *Confession*, Oleg Volodarsky set out his life’s credo and revealed what he believes in. Drawing on the lives and deeds of the protagonists of *Confession*, their convictions and worldview, Oleg Eduardovich has created his own journalistic panorama of Ukrainian identity. One need only quote his remarks from the written section of the programme…
‘Ukraine is not just a territory; it is a part of the soul of each of us. Ukraine. Pain. War. And the desire to open this aching soul, the longing to be heard not only by God, but also by the Nation. A raw nerve. Drops of national peace. The touch of warm palms upon the aching heart of our Mother Ukraine.
It is vital to recognise the legacy of those who came before us. The call of our ancestors. The voice of genetics. Respect for the heroes of the past and present. Our ancestors were not communists, party officials or other ‘Sharikovs’ and ‘Pavlik Morozovs’. All of them were those who exterminated our ancestors. And our Ukrainian forebears are Volodymyr the Great, who baptised Rus’, Anna Yaroslavna, whose son became the most educated monarch of his time; the free and strong Cossacks; the indomitable warriors of the OUN and UPA, who were killed and deported to Siberia for Ukrainian books and Bibles, which they hid from the Muscovite occupiers. As their greatest treasure. When will we finally remember that all of them, the Ukrainians, bequeathed to us: ‘God and Ukraine!’, ‘Freedom or death!’? When will we finally realise that ‘Peace, labour, prosperity!’ are narratives imposed by invaders and murderers?!
Enemy propaganda created Eastern and Western Ukraine, instead of a single, strong, united state; it divided the Nation into Ukrainian-speaking and Russian-speaking populations, turning language into a bone of contention, and called the one who has been killing us for centuries our ‘elder brother’. But the rivers of blood spilled on the Maidan and in the war have shed light on who we are. Yes, we will manage! We will overcome the external and internal enemy. We have remembered how strong and free we are. We have awakened the memory of blood. Yet for years of neglect, today we are paying a terrible price. We pay with the crosses on the graves of our finest, with the tears of mothers, widows and orphans. We pay with lives shattered by war. That is precisely why I am so desperate to shout, to make my voice heard by the Nation.
Enemy propaganda has created an ‘Eastern’ and a ‘Western’ Ukraine; instead of a single, strong, united state, it has divided the nation into Ukrainian-speaking and Russian-speaking populations, turning language into a bone of contention, and has called the one who has been killing us for centuries our ‘elder brother’. But the rivers of blood spilled on the Maidan and in the war have shed light on who we are. Yes, we will manage! We will overcome the external and internal enemy. We have remembered how strong and free we are. We have awakened the memory of blood. Yet for years of neglect, today we are paying a terrible price. We pay with the crosses on the graves of our finest, with the tears of mothers, widows and orphans. We pay with the lives crippled by war. That is precisely why I am so desperate to shout, to make my voice heard by the Nation.
Ukrainian version
Допомога, що долає океани: історія співчуття і дії, а також справжньої солідарності
Попри війну, українці не залишаються сам на сам із бідою. Олег Володарський та доктор Сілья створили ефективну модель допомоги через фонд «Спадщина-Єдність». Їхня діяльність — це приклад сучасного гуманізму, який об’єднує людей з різних континентів заради спільної мети.
Правозахисник, журналіст і публіцист Олег Едуардович Володарський — постать, котра стала відомою завдяки своїй принциповій позиції, активній громадській діяльності та боротьбі за справедливість у найрезонансніших справах останніх десятиліть. Його ім’я асоціюється з неупередженістю, правдою та глибоким патріотизмом.
Олег Володарський — засновник і генеральний директор юридичної компанії ТОВ «Спадщина-Капітал», яка займається захистом прав громадян у складних цивільних і кримінальних справах. Під його керівництвом ця компанія неодноразово доводила свою ефективність у відстоюванні справедливості, зокрема у справах про корупцію, свавілля правоохоронних органів і тяжкі злочини.
Його сторінки у соціальних мережах стали платформами для громадського діалогу та інформування суспільства. Володарський також є співзасновником охоронної компанії «Спадщина-Захист Плюс» – соціальної платформи, створеної з метою об’єднання військовослужбовців, добровольців, волонтерів. За цю діяльність Олег Володарський нагороджений орденом Ярослава Мудрого та орденом Іоана Павла ІІ, що є визнанням його внеску в розвиток громадянського суспільства та правозахисту в Україні.
Окрім правозахисної діяльності, Олег Володарський є автором та ведучим публіцистичного ютуб-проєкту «Сповідь», героями якого стали священики, волонтери, військові, митці, науковці — люди, які формують національну ідентичність України. Проєкт здобув благословення митрополита Нестора та митрополита Іоасафа і став унікальним майданчиком для глибоких, щирих розмов.
З усіх чеснот Олега Володарського, напевне, все ж є його активна журналістська діяльність, де він і його команда досягла вражаючих успіхів. Він є автором та ведучим проекту «Авторська програма Олега Володарського «Сповідь» – https://www.facebook.com/Олег-Володарський-580231115692353/?epa=SEARCH_BOX. Героями «Сповіді» є священики, волонтери, добровольці, громадські і суспільні діячі, а також інші визначні особи України – https://www.youtube.com/channel/UCRBh3No0HGpW0dhelciWyAQ/featured. Митрополит Тернопільський та Кременецький Нестор, а також митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф благословили проведення зйомок програм проекту «Сповідь».
На сьогодні, проєкт «Сповідь» є соціальною платформою, яка об’єднує патріотично налаштоване населення з різних регіонів України.
Новою віхою діяльності групи компаній «Спадщина» стало створення благодійного фонду «Спадщина-Єдність». Цей фонд перейняв естафету від багаторічної волонтерської діяльності Олега Володарського. Все це не могло бути непоміченим далеко за межами України.
На іншому кінці земної кулі, на острові Тихоокеанського північного заходу Канади мешкає доктор Сілья, котра звернула увагу на багатогранну діяльність «Спадщини» Олега Володарського і через соцмережі вийшла на контакт.
«Мені так боляче, що люди все ще потребують допомоги на 5-му році повномасштабного російського вторгнення. Що, незважаючи на мільярди допомоги (куди вона поділася?), переміщені українці не мають ні домівок, ні предметів першої необхідності, ні їжі. Дякую! З усією моєю вдячністю та любов’ю», — написала доктор Сілья.
Так, на повній взаємодовірі і розпочалося співробітництво двох небайдужих до людських страждань в розтерзаній російськими агресорами країні канадійки Сільї та українця Олега Володарського.
«Ця добра та велична Душа, допомагає українцям пережити та перемогти страшні часи. Велика їй вдячність!» — написав Олег Володарський у соціальних мережах
Пропонуємо ближче познайомитись з нашою Доброю Феєю, а Феї як відомо здатні творити чудеса.
Доктор Сілья: «Чому я допомагаю українцям…»
«Допомога іншим була частиною мене з дитинства. Зростаючи на історіях про виживання моєї родини під час Зимової війни в 1940 році у Фінляндії та Війни-продовження, спостерігаючи за бідністю на Близькому Сході та в Азії, а також спостерігаючи за тихою благодійністю мого батька до людей усіх віросповідань, я зрозуміла одну просту істину: усі люди рівні, і ми повинні піклуватися про тих, хто цього потребує.
Я лікар-нейрофармаколог з глибоким досвідом у людських та екологічних наслідках війни, від неврологічної травми до токсичної спадщини та екологічного руйнування. Я відстоюю права людини та міжнародне гуманітарне право, завжди досліджуючи ширшу геополітичну картину, зосереджуючись на людських стражданнях.
Визнана як екологічна ікона в канадському суспільстві, особливо серед молодого покоління, я отримала престижну екологічну нагороду в Канаді: пам’ятну стелу та дерево, посаджене в парку з видом на гори – мою живу спадщину для майбутніх поколінь. Я надаю перевагу тихому прикладу. Однак, я ніколи не боюся кидати виклик владі, коли вона топче вразливих, довкілля або порушує міжнародне та міжнародне гуманітарне право.
Оскільки я так добре знаю, що означають війна, голод і втрати, мені глибоко боляче, що навіть на п’ятому році повномасштабного російського вторгнення переміщені українці все ще не мають житла, їжі та предметів першої необхідності. Саме тому я активно підтримую їх. Я особисто профінансувала гуманітарні поставки продуктів харчування та предметів першої необхідності, які вже допомогли 100 українцям, працюючи в тісному партнерстві з Олегом Володарським у Києві. Допомога надходить до особливо вразливих сімей: внутрішньо переміщених осіб, багатодітних сімей, сімей, очолюваних жінками, та людей похилого віку.
Оскільки мої власні кошти обмежені, і я точно не багата, я шукаю добросердечних людей, які хотіли б взяти участь та приєднатися до моєї з Олегом гуманітарної ініціативи, щоб допомогти більшій кількості українців, які цього потребують.
«Три групи людей постійно виявляються найбільш вразливими: внутрішньо переміщені особи (ВПО), домогосподарства поблизу лінії фронту та ті, котрі очолюються жінками. Ці групи стикаються зі складним комплексом проблем, постійно демонструючи ВИЩИЙ РІВЕНЬ ПРОДОВОЛЬЧОГО СТРАХУВАННЯ, переживаючи більше потрясінь та більше покладаючись на шкідливі стратегії подолання труднощів, водночас виживаючи за рахунок нестабільних доходів. ВПО значно частіше покладаються на ці надзвичайні заходи, ніж постійні мешканці».
Ось як описав Олег Володарський перші місяці допомоги українцям від Сільї: «Група компаній «Спадщина», БФ «Спадщина-Єдність» та доктор Сілья, наш дорогий друг з Канади, сьогодні допомогли ще 20 родинам.
Є дві родини де 4 та 5 дітей. Велика вдячність людині, яка за десятки тисяч кілометрів памʼятає про нашу біль від війни і таку від щирого серця допомогу. Люди здивовані, вдячні, усміхнені, радісні першим промінчикам сонця, і в першу чергу, на душі, від тепла людських почуттів. Війна потребує від нас чогось більшого ніж ми уже вміємо. Для мене особисто це дійсно дивовижно, тому моя душа переповнена такими хвилюваннями. І за це подяка цьому далекому, але настільки величезному канадійському Другові доктору Сільї @SiljaLynx
Потрібно було бачити ці сумні, але мужні очі. Очі людей які пройшли страх війни. Котрі живуть в рідному Києві, але все ж таки не в рідному домі.
За поглядом кожної жінки — діти, батьки і ще не зрозумілий завтрашній день. І все ж таки віра, вона іскрить у цих щасливих очах. Долучайтеся. Кажіть, можливо і біля вас десь є багатодітна родина або самотні старі люди, яким сьогодні потрібна людська та Божа допомога.
Ми поки що працюємо тільки у Києві, але нам ніщо не заважає допомагати людям де завгодно, тільки б дотягнутися до українських сердець».
Не можна без хвилювань читати відгуки за подібну чуйність і людяність особистостей, розділених Тихим океаном, але поєднаним прагненням допомогти знедоленим війною українцям – Сільї та Олегу!
І подібних відгуків безмежної вдячності можна побачити за посиланням: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0hU7rimYZNQZEpb25nGhhBTbxRkvajnGk4LpYv4p7xXsQMHKoNykvBkmN5y8kfab7l&id=100057158993313&_rdr (@SiljaLynx).
Історія співпраці Сільї та Олега Володарського — це не просто ще один приклад благодійності. Це нагадування про те, що справжня солідарність не знає ані кордонів, ані відстаней, ані політичних контекстів. Вона народжується там, де чужий біль сприймається як власний.
Світ уже знав подібні приклади найвищої людяності. Коли Мати Тереза присвятила своє життя допомозі найбіднішим у нетрях Калькутти, вона діяла не з огляду на масштаб проблеми, а з вірою в цінність кожного окремого життя. Так само і Оскар Шиндлер, ризикуючи всім, що мав, врятував понад тисячу людей не тому, що міг змінити хід історії, а тому, що не міг залишитися осторонь.
Сьогодні, у XXI столітті, коли війна знову приносить біль і втрати, ці ж самі принципи оживають у вчинках людей, які, можливо, ніколи не потраплять до підручників історії, але вже стали частиною морального фундаменту сучасного світу. Доктор Сілья, яка за тисячі кілометрів від України відчула чужий біль як свій, і Олег Володарський, який щодня перетворює співчуття на конкретну допомогу, — це приклад того, як велика історія складається з тихих, але рішучих людських вчинків.
Бо зрештою саме такі історії — не про війну, а про людину. Про здатність залишатися людьми навіть тоді, коли навколо руйнується світ. І поки існують такі зв’язки — між Києвом і канадським островом, між серцями, які ніколи не зустрічалися особисто, але вже стали близькими, — у світу є шанс не лише вистояти, а й стати кращим.
В авторській програмі «Сповідь» Олег Володарський виклав своє життєве кредо, він показав, у що вірить. На прикладі життя і діяльності героїв «Сповіді», їх переконань та світогляду Олег Едуардович створив власну публіцистичну панораму українства. Варто лише процитувати його ремарки у письмовій частині програми…
«Україна – це не просто територія, це частинка душі кожного з нас. Україна. Біль. Війна. І бажання відкрити цю зболілу душу, прагнення бути почутим не лише Богом, але й Нацією. Оголений нерв. Крапельки національного миро. Дотик теплих долоньок до зболілого серця своєї Матері-України.
Народжуватися та вмирати. Народжуватися на самому краю смерті… І вмирати на краю одвічної духовної війни між Господом та нечистим, залишаючись вірним принципам своєї генетики, котра так хвилюється і кипить не одну сотню років… починаючи з підніжжя Києво-Печерської Лаври і до самісінького входу в Почаївську… Святині, котрі по-ординськи криваво викрали у стародавньої і неповторної в своїй любові до Бога Україні.
А тим часом країною везуть Героїв. Тих, чиї душі поповнили Боже Воїнство. Любов та туга. Щастя та горе. Життя та смерть. Неможливо бути щасливим, в скрутні для країни часи. Наші долі пов’язані з Україною. І це лише здається, що випробування Нації особисто нас омине. Ні. Цього не станеться. Це урок, котрий, бажає він того чи ні, вивчить кожен. А потім буде екзамен. Тест на українство.
Господь дарує випробування не як кару, а як можливість отримати винагороду. Ми будемо вимушені тримати в руках зброю доти, доки не зуміємо взявшись за руки одне з одним, створити ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. Без довіри та любові ми не здолаємо сатану ані в собі, ані на фронті.
Дуже важливо усвідомити спадщину тих, хто йшов попереду нас. Поклик предків. Голос генетики. Повага до героїв минулого та сьогодення. Наші предки — не комуністи, партійні службовці чи інші «шарікови» та павліки морозови. Всі вони – ті, хто винищували наших предків. А наші, українські пращури — це Володимир Великий, котрий охрестив Русь, це Анна Ярославівна, чий син став найосвіченішим монархом свого часу, це вільні та сильні козаки, незламні воїни ОУН та УПА, котрих вбивали та зсисали в Сибір за українські книжки та Біблію, котрі вони ховали від московитських окупантів. Як найбільший скарб. Коли нарешті ми згадаємо, що всі вони, українці, заповідали нам: «Бог і Україна!», «Воля або смерть!». Коли ми нарешті усвідомимо, що «Мір, труд, май!» — це нав’язані наративи загарбників та вбивць?!
Ворожа пропаганда створила Східну та Західну Україну, замість єдиної, сильної, соборної держави, розділила Націю на україномовне і російськомовне населення, перетворивши мову на яблуко розбрату і назвала старшим братом того, хто віками нас вбивав. Та ріки крові, пролиті на Майдані та на війні пролили світло на те хто ми є. Так, ми впораємося! Здолаємо зовнішнього та внутрішнього ворога. Ми згадали про те, наскільки ми сильні та вільні. Пробудили пам’ять крові. Та за роки забуття сьогодні ми платимо страшну ціну. Платимо хрестами на могилах найкращих, сльозами матерів, вдів та сиріт. Платимо долями, котрі скалічила війна. Саме тому я так прагну прокричатися, докричатися до Нації».