Життя – це об'єктивна реальність. Але своїм способом мислення, способом сприйняття реальності ми будуємо ілюзію і в цій ілюзії намагаємося жити… А то й успішно живемо.
Те, що відбувається сьогодні у світі глобальної політики викликає вже не подив, а глибоке занепокоєння. Дивні заяви, які щодня лунають із Вашингтона, почали переростати в не менш дивні справи. Все б нічого, аби це стосувалося б виключно США і не провокувало б ланцюгової реакції ”нового переділу Світу“… З новою кривавою світовою війною і вбивством мільйонів людей…
Ще більше занепокоєння викликає той вже очевидний факт, що надзвичайно швидке вторгнення новітніх наукових розробок і цифрових технологій у повсякденне життя людини не викликає морального піднесення у свідомості людини, а навпаки…
Крім того, що найновіші наукові розробки активно використовуються для вдосконалення зброї масового знищення людей, так ці само наукові концепції використовуються для підміни понять. В результаті з’являються “наукові обґрунтування” древніх печерних інстинктів, зорієнтованих на вбивство і силове вихолощення свідомості людини. З кінцевою метою, знову ж таки, ”нового переділу Світу“…
Все б нічого, аби “науковим обґрунтуванням” займалися доморощені печерні ”філософи“, але в цей процес активно включилися і дійсно науковці. І талановиті програмісти, які активно і вміло продукують абсолютно печерну ідеологію…
І талановиті бізнесмени, які ще вчора застерігали світове співтовариство від «безконтрольного використання штучного інтелекту», бо ШІ, мовляв, може «маніпулювати свідомістю людини і цим само встановити власну гегемонію над людською цивілізацією»… А сьогодні, закинувши в небуття власні перспективні космічні інтелектуальні проекти, з головою поринули у “новий переділ світу” і ”встановлення нового світового порядку“… За допомогою маніпуляцій свідомістю мільйонів людей у соціальних мережах. Тобто, вчорашні борці з маніпуляціями виявилися насправді небезпечними маніпуляторами…
Чи витримає Світ шалену навалу лукавства? Чи не є це предтечою швидкої деградації сучасної цивілізації?
Квантовий стрибок
Ви не ставили перед собою такого простого питання: чому зникла цивілізація неандертальців?
Саме так, чому зникла з історичної арени і зникла безслідно, фізіологічно досить розвинена цивілізація палеоантропів? Адже неандертальці мали досить розвинений мовний апарат. Розвинений настільки, що неандерталець міг спокійно передавати досить складну інформацію, яка точно відрізнялася від звіриного рику. Інша справа, що цей мовний апарат необхідно було розвивати далі, вдосконалювати його, але це вже справа часу та інтелекту…
Так, сьогодні треба дуже обережно оцінювати інтелект палеоантропів, зважаючи на ритуальні поховання, знайдені сучасними археологами. Адже ритуал – це вже зародок філософії життя. Осмисленого життя. Як би ми не оцінювали наявність інтелекту в горили, для прикладу, але мавпа терпеливо мокне під дощем. А неандерталець вже сотні тисяч років тому вмів будувати стаціонарне житло, аби захистити себе від негоди. Так, примітивне, але мавпа самостійно не додумається склепати простенький шалашик, а буде терпеливо мокнути під дощем.
Палеоантропи не тільки вміли виготовляти найпростіші інструменти і зброю, але й користувалися вогнем… Тобто, підсумуємо, неандертальці були абсолютно не схожими на мавпоподібних пітекантропів, і перебували на досить високому рівні цивілізаційного розвитку але… Але поступилися місцем в історії планети Земля неоантропам-кроманьйонцям. Чому?
На це питання знайшов відповідь Нільс Бор. Але за три тисячі років до Нільса Бора відповідь на це просте питання знайшли перші античні філософи. І подали цю відповідь у формі міфу. Аби людина змогла легше запам’ятати…
Мова про Зевса, який довго і безуспішно намагався виманити неоантропа з печери, аж поки не здогадався пообіцяти безсмертя тим дикунам, які власноручно побудують житло і пошиють одяг. І одразу ж попередив, що одяг із шкури вбитого і з’їденого соплемінника тут не проходить, а потрібно пошити одяг з льону, шерсті, з бавовни або із шовку… Мабуть на той час в кроманьйонців ще свіжою була печальна участь їхніх попередників, неандертальців, бо вони таки мусили повилазити з похмурих але звичних печер і, бурмочучи прокляття на адресу невгамовного олімпійця, ставити Єрихон… Про безсмертя тоді мабуть мови ще не було, але й ”врізати дуба раніше сроку“ неоантропам не дуже й хотілося…
Отже, ще в античні часи з’явилась ідея квантового стрибка, який науково обґрунтував вже Нільс Бор. Щоправда це я вище стосувалося виключно розвиненого суспільства, яке зуміло накопичити в собі інтелектуальну енергію для квантового стрибка…
Палеоантроп, не зважаючи на всі природні задатки, не зумів розвинути в собі інтелектуальні здібності, які допомогли б його суспільству здолати своєрідний квантовий бар’єр і піднятися на новий рівень розвитку. Що, очевидно, є обов’язковою умовою виживання в нашому буремному світі…
Так, в цьому плані кожне суспільство рухалося і рухається самостійно. Або ж завмирає, а тому поступово зникає з історичної арени. Як шумери чи єгиптяни. І цьому є дуже просте пояснення…
«Еволюція спрямована на припинення еволюції»
Не знаю, чи отримала робота російського науковця Віктора Щербакова «Еволюція як опір ентропії» визнання в науковому світі, але в нашому випадку ця робота більш ніж доречна. Бо саме думки, закладені Щербаковим у його статтю, повною мірою ілюструють світогляд росіян. І, як з’ясувалося після останніх виборів у США, не тільки росіян…
Не будемо втискуватися в подробиці роботи Щербакова, бо інакше нам доведеться розглядати і концепцію Денбая, і втягуватися в полеміку щодо куматоїдів… Чи потрібно це нам сьогодні? Ні. Отож, зосередимо свою увагу на висновку статті Щербакова: «Еволюція – це не просто створення нових форм, але таких форм, які стають стійкими до будь-яких перемін. Тобто, еволюція бореться проти подальшої еволюції…».
Яким би суперечливим і дискусійним цей висновок не був, але він точно характеризує процеси, які сьогодні відбуваються і в росії, і в глобальному Світі: «Стійкому існуванню виду загрожують не тільки шкідливі мутації, але й “корисні”, потенційно здатні перетворити один вид в другий, що для даного виду означає зникнення»… І схоже, що саме тут закладена причина впертого продовження так званого СВО. Російський вид може почати думати…
Разом з тим ми маємо відзначити, що саме концепція Щербакова пояснює одну із причин ”штучного, силового замороження внутрішнього конфлікту“, який постійно виникає практично в кожному суспільстві.
Бунти, повстання, революції, різноманітні політичні та соціальні рухи, філософські та не дуже течії – все це є результатом “роботи” різних ”мутацій“, які властиві кожній людині. Кожній без винятку людині. Не тому, що людина так хоче, а тому, що Природа дивним чином розподілила універсальний світогляд на фахове спрямування генетичної свідомості людини… Звідси і різні форми сприйняття інформації. Звідси і різні способи сприйняття об’єктивної реальності. І все це в сумі формує кожне окреме суспільство. Сьогодні можна навіть припустити, що цей глобальний процес є результатом квантових флуктуацій…
Водночас, досягнувши якогось ступеня розвитку в процесі еволюції суспільства, частина представників цього суспільства, які були, власне, ініціаторами чи провідниками цих еволюційних ”бунтів-мутацій“, вже намагаються “стабілізувати” ситуацію. Принаймні так вони намагаються пояснити свою зворотну реакцію…
Іншими словами, вчорашні провідники еволюційних чи революційних процесів намагаються силовими методами утримати владу у своїх руках. Еволюція починає боротися проти еволюції.
І тут найяскравіший приклад – це вид підприємців, які з шістнадцятого століття запекло боролися з монархічним авторитаризмом за демократичні принципи і свободу слова. Аби саме демократичні принципи забезпечували їм право на вільну конкуренцію і підприємницьку діяльність.
Але! Досягнувши бажаного результату, затвердження демократичних принципів, і накопичивши завдяки цим принципам солідний фінансовий ресурс, частина успішних підприємців оголошує себе “елітою” та ”работодатєлями“ і починає зворотну реакцію, використовуючи свободу слова, – запеклу боротьбу проти цих само демократичних принципів, проти конкуренції та вільної підприємницької діяльності. І за утвердження авторитарних чи навіть диктаторських принципів правління державою… Еволюція починає боротися проти подальшої еволюції…
І ось тут починає промальовуватися смисл тези російського науковця Щербакова «Еволюція як опір ентропії»… Тут під наукове поняття «ентропія» підводиться побутове поняття «хаос». І за допомогою такої підміни понять можна абсолютно природний фаховий стан генетичної свідомості людини, спрямований на пошук і дослідження, можна науково пояснити як ”генетичну мутацію“… І з’являється “науково обґрунтована” причина боротьби з хаосом… Навіть силовим методом. Тобто, вбивством “інакомислячої” людини. Як це було зроблено з Політковською, Нємцовим, Навальним і тисячами менш відомих але не менш принципових росіян…
Тобто, за допомогою наукової концепції можна маніпулювати і самим науковим поняттям «еволюція»…
В часи древнього Єгипетського царства про наукову концепцію Щербакова мабуть не здогадувалися. Але там відбувалися схожі з росією процеси – згортання еволюційних процесів в єгипетському суспільстві шляхом ”видалення шкідливих мутацій“ і торжество “збереження виду”. Принаймні документи, які дійшли до наших часів, вказують саме на це.
А що було далі? А далі кіннота хетів рознесла автохтонне єгипетське суспільство разом із єгипетськими ”денацифікаторами“ і “демілітаризаторами”. А далі Єгипет вже фігурував виключно у різних імперіях, поволі втрачаючи свою унікальну культуру…
Ілюзія, як спосіб комфортного життя
Тут варто пригадати причину виникнення такого поняття, як «еволюція». Так, це поняття з’явилося практично одночасно з технологічною революцією в Європі, яка перетворилася, водночас, і у філософію життя європейців. Коли здавалося, що весь довколишній світ якщо і не отримав ще свого наукового пояснення, побудованого на передбаченні результату дослідження, то ось-ось отримає… Навіть з’явився такий зверхній вираз: «Закони природи, які задовольняють наукові теорії»… А людина була впевнено оголошена «царем природи»… Демон Лапласа торжествував!
Отже, технологічна революція, яка виростала з передових ідей та наукових досліджень ще з часів Європейського Відродження, і яка декларувала еволюцію як єдино можливий розвиток сучасної цивілізації, почала перетворюватися на догму. Наукова еволюція почала боротися з еволюцією в науці…
Квантовий стрибок, як небезпечну “мутацію“ в статичному середовищі діалектичного матеріалізму, який на початок двадцятого століття став домінуючим в науковому середовищі, швидко нейтралізували ”квантуванням“. Тут доречно було б пригадати розпач Шредінгера, який своєю хвильовою функцією остаточно затвердив квантову механіку як прикладну науку. І вперте невизнання Планком свого революційного відкриття…
Але! В скрутний час, коли еволюційна мавпа в розпачі вже розводила руками, на допомогу механістичному світогляду діалектичного матеріалізму прийшла релятивістська фізика з химерними побудовами та впевненою інтерпретацією цих химерних побудов.
І революційна ідея Бора почала поступово обростати релятивістськими інтерпретаціями. Тобто, вдосконаленою системою діалектичного матеріалізму…
Але Гейзенберг несподівано збурив наукове суспільство новою квантовою “мутацією” – принципом невизначеності… І цим само остаточно відправив діалектичний матеріалізм в область стійких ілюзій. А саме поняття «еволюція» отримало локальне визначення.
«Базовими поняттями квантової теорії є об’єкти та їх стани. Під квантовими об’єктами зазвичай мають на увазі об’єкти мікросвіту, наприклад, електрони, атоми, молекули, а також світлові пучки у вільному просторі та хвилеводах. Принциповою особливістю квантових об’єктів є їх статистичний характер по відношенню до результатів усіх можливих вимірювань. Детерміністська відтворюваність результатів вимірювань, характерна для класичних об’єктів, у квантовому світі не має місця. Підготовлені за однакових умов квантові частинки демонструють, в загальному випадку, різні результати під час вимірювань. Для опису цього факту в квантовій теорії вводиться поняття стану об’єкта.» (Карлаш Г. Ю. «Квантові інформаційні системи»)
https://rex.knu.ua/wp/wp-content/uploads/2018/05/QIS_Karlash.pdf
Цей глобальний переворот у свідомості людини відбувся сто років тому. Але навіть сьогодні все ще триває запекла боротьба з інтерпретацією квантової механіки…
Все б нічого, аби ця запекла боротьба лежала виключно в області філософії та науки… Вся проблема в тому, що релятивістський світогляд є основою найкривавіших війн двадцятого і двадцять першого століття. Без перебільшення.
Шимон Перес: «Смотрите, на протяжении веков мы жили с земли. А земля — это вещь вполне осязаемая. Даже механическая. Вы хотите больше земли? Воюйте. Нет земли без крови. Нужно защищать собственные границы. Ведь нет земли без границ. И поэтому наша история — это история войн. Война — главное средство удержать наши земли.
Я спрашиваю себя снова и снова, и я не нахожу ответа. Идем ли мы на войну, потому что мы агрессивны по природе, как вы сказали? Или же мы агрессивны, потому что мы должны идти на войну? Идем ли мы на войну потому, что у нас не было другого выхода, пока не развилась наука? Но наука не встает ни на чью сторону. И я уверен, что наука без морали — величайшая опасность в мире. Поскольку наука нейтральна: она может попасть в руки хороших людей и дурных. Она может оказаться в руках террористов и в руках невинных людей.» (Дэвид Сэмьюэлс 28 сентября 2017 «Одно последнее интевью»)
Людина вперто не допускає у свою свідомість просту аксіому: об’єктивна реальність – це не тільки те, що ми бачимо і чуємо навколо себе, що ми відчуваємо за допомогою наших органів чуття, але й те, чого ми ще не можемо сьогодні навіть уявити, бо воно лежить нижче межі Планка…
ШІ Assistant: «Таким чином, ілюзії про "вічне панування" та "новий переділ світу" можуть бути наслідком релятивістського світогляду, який не дозволяє людям об'єктивно оцінювати реальність. Це підкреслює важливість критичного мислення і глибшого розуміння історії для запобігання повторення помилок минулого.
Релятивістський підхід може заважати об'єктивно оцінювати ситуацію, оскільки він зосереджується на інтерпретації, а не на фактах.»
Квінтесенція: еліта проти аристократів
Навіть у похмурі часи, коли у Франції аристократи керувалися неписаним гаслом “Після нас хоч потоп!”, академічна наука була не просто модною серед тих же аристократів, але й надзвичайно популярною. І саме із французьких аристократів вийшли відомі сьогодні науковці, які не просто підтримали селюка Лапласа, але й прийняли його у своє коло. Дружина Лапласа була донькою аристократів де Курті де Романж.
Отже, Декарт, Ньютон і Лаплас фактично започаткували європейську науково-технічну революцію, фундаментом якої було Європейське Відродження та філософія Миколая Кузанського.
Співставивши всю детально досліджену інформацію, Миколай Кузанський зробив несподіваний висновок: «Питання цього світу, тобто Бога, є справою розуму, інтелекту, а не сліпої віри, яка перетворює Бога в персоніфіковану особистість. Бо Бог є Абсолют». Далі геніальна енергія Кузанського розвинула цей висновок у майбутнє: «Всесвіт подібний сфері, центр якої знаходиться скрізь, а окружність ніде... Пізнавальні можливості людини обмежені прихованою сутністю, а знання у формі символів, у формі загальної абстракції, може створювати у нашій уяві те, чого в природі просто не існує і тим само твориться насилля над природою, підкоряючи її нашій уяві». (Г.Е.Аляев «Богословско-космологические идеи Николая Кузанского в историко-философском контексте», Полтава).
Далі менталітет філософа Кузанського спонукав до реалізації своїх ідей. Користуючись своїм впливом на Римську курію, кардинал Кузанський підштовхнув авторитетні на той час монаші ордени (єзуїтів, бенедиктинців, францисканців, домініканців) до поширення просвітництва, до організації світських шкіл, коледжів та університетів по Європейському континенту. Далі було створення Академій, які стали модними вже в середовищі аристократів і в яких, спираючись на архіви, можна було побачити тих же монахів та абатів.
Тішу себе думкою, що ідею з поширенням просвітництва Кузанський запозичив у Данила Галицького, який після рішучих адміністративних реформ продовжив започатковану ще Ярославом Мудрим обов’язкову початкову освіту для дітей всіх верств населення. Цей освітній процес відбувався ще задовго до нашестя Батиєвої орди, коли на місці Москви жаби кумкали. Далі ідея короля Данила про відновлення просвітництва була розвинута князем Острозьким в Академію і продовжена легендарним гетьманом Конашевичем-Сагайдачним. В результаті – син кріпака і сирота Тарас Шевченко отримав початкову і обов’язкову освіту…
Але що відрізняє європейських аристократів від сучасної еліти? Адже сучасна фінансова та ресурсна еліта також проявляє схильність до наукових досліджень…
Поняття честі. Слово, дане аристократом, ставало законом і вимагало суворого дотримання. Навіть ціною власного життя.
Яскравим прикладом в цьому плані є французький король Генріх ІІ, якого Мішель Нострадамус попередив про смертельну небезпеку, яка очікувала на короля під час поєдинку. Відмова від поєдинку під будь-якою надуманою причиною означала б втрату честі, втрату авторитету в очах аристократів, які оточували короля. А честь важила більше життя. Король Генріх знехтував попередженням і загинув.
…І коли я побачив 24.02.25 у Києві представників всіх європейських аристократів, з’явилися спокій і впевненість…
Поняття честі сьогодні викликає відторгнення у психології сучасної пересічної людини, для якої цінність життя мотивується генетичною свідомістю. Але… Поняття честі є базою для побудови етичних і моральних норм цивілізованої людини… І ось цей парадокс неможливо розв’язати без …квантової механіки…
Над цим поняттям замислювалися з найдревніших часів, з першого питання «Хто ми? Для чого ми? Звідки ми?»… І вже сьогодні міфічна ріка Стікс набуває алегоричної форми в понятті межі Планка…