На обкладинці цієї книжки – Путін, Лукашенко, Трамп і затемнене обличчя ще одного учасника «урядової» піраміди. Кого ж мав на увазі автор, описуючи у своєму епохальному романі буремні роки величного і жорсткого Диктатора? Тобто того самого володаря, завдяки якому, за сюжетом, майбутня Україна була вже «не схожа на ту обкрадену, злиденну, знесилену державу, яка відчайдушно билася з Росією на очах у решти світу, але той світ був помірковано стриманим, іноді різким, але не занадто, аби Путін пішов геть із Криму та Донбасу».
І хоч нас попереджають, що герої та події даної книги є художньою вигадкою, а можливий збіг з реальними людьми – випадковість, проте певні факти хронології і подій взяті із сучасної історії. І зокрема – жахливі історії американського і російського шпигунів в Україні, Афганістан і Сербія, Беслан, Крим і Донбас, Бен Ладен і Янукович, Помаранчева революція, снайпери на Майдані, флешбеки у 1993-й, 2003-й, 2014-й роки.
То що це – реконструкція минулого чи спроба автора побудувати альтернативний сценарій майбутнього? Варто вчитатися у ці жорсткі факти і придивитися до цих облич – героїв і персонажів роману, в якому показані всі залаштункові маневри, вся міць і наснага людини, яка на всі закиди відказувала словами іспанського вождя Франко: «Я відповідаю тільки перед Богом та історією». Утім, описати долю Диктатора спромігся не його друг і дід оповідача, лауреат премій і патріарх літератури, а вже дорослий онук, від імені якого й ведеться розповідь взимку 2068 року.
Тож хто застрелив Політковську в Москві? Хто палив людей у Будинку Профспілок в Одесі? Хто вбивав людей на Майдані? Хто ліквідував бен Ладена і заручників у Беслані? Як саме захопили Крим і Донбас? «Неіснуючі солдати неіснуючої армії віддаватимуть свої життя, аби Москва тішилася перемогами», - констатують у цьому незвичайному романі, звідки ми дізнаємося про справжніх замовників усіх «революцій», про 2014-й і навіть 2021-й роки в інтерпретаціях 2068-го, коли й відбуваються події у цій історії. Яка, додамо, до приходу Диктатора до влади, творилася лише з-за кордону.
«- У вас є такий кандидат? - запитав С’юті, і тиша повисла у залі. - У нас буде такий кандидат, - після тривалої паузи мовив чоловік з Білого дому», - дізнаємося ми про події 2018 року. У такий спосіб тривають спогади діда головного героя, який усе життя був поруч із Диктатором, який жив, як середній клас, якого любили бідняки, даючи згоду на розстріли і розправи, і який умів витягти Україну з колапсу, перемігши корупцію, згуртувавши довкола себе справжню команду. В який спосіб? «- Багато було крові. Але тільки так! - сказав того вечора мені дід, - згадує оповідач, - і стиснув свій кулак, в якому ще жевріла чоловіча сила і мужність».
Сергій Постоловський. Диктатор. – Х.: Фоліо