У ході останніх успіхів нашої збірної, а вихід в ¼ це успіх, хотілось би згадати здобутки України з моменту проголошення незалежності 1991 року. Тому пропоную вам перелік із найбільш значимих, на мою суб’єктивну думку, подій, які сталися за ці тридцять років.
Розпочати хочу з 1996 року – часу, який був багатий на досягнення. Так, цього року була прийнята Конституція України, з’явилася грошова одиниця – «гривня», розпочала свою роботу українська станція «Академіка Вернадського в Антарктиді» тощо. З цього переліку виділяється прийняття Основного Закону нашої держави, адже саме він засвідчив її демократичність та став підґрунтям існування держави України.
Наступним, я відмітив би 2003-2005 роки. Зокрема, в цей час затверджено текст Державного гімну України, наша Руслана виграє Євробачення, створюється українська «Вікіпедія», Андрій Шевченко виграє Лігу Чемпіонів та отримує «Золотий м’яч» і найголовніше: українці проявляють єдність у своєму прагненні до свободи, що вилилося в «Помаранчеву революцію» та переорієнтацію внутрішнього та зовнішньополітичного курсу нашої держави.
Під кінець, я виділив би 2013-2014 роки, а саме Революцію гідності, яка засвідчила небажання українського народу бути «колонією» Росії. Наслідком зазначеного волевиявлення стала агресія збоку РФ на сході української держави і війна, яка попри свою кривавість,усьому світові продемонстрували силу України, єдність її жителів та відвагу її військових, які до цих пір воюють за нашу незалежність.
У вказаному головне не те, що ми вийшли із зони впливу РФ та довели світовій спільноті, що не лише словом, а й ділом готові боротися за свою свободу, а те, що перед нападом ворога, ми облишили особисті, релігійні, національні розбіжності і єдино дали відсіч агресору.
Вкінці мені згадалися слова Тараса Шевченка: «Борітеся –поборете», і справді, згадуючи нашу історію, все життя українці боролися, поборемо ворога і зараз. Слава Україні!