Що краще для України? Не про Америку. Про модель існування.
Як відомо ,в США є дві потужні партії що схопились не на смерть а за життя,між собою. Але. Чи логічна там схема політичної боротьби? Розберемося,з точки зору кібернетики.
Республіканці відстоюють НЕ демократичну систему правління. Демократи -навпаки, за демократію.
З точки зору біржових трендів - республіканці виконують роль медведів,що валять демократію долу. А демократи їм протистоять ,виконуючи роль биків ,що підіймають - демократію до гори.
Обидві партії ,в Світі, гнуть одну лінію - консолідовану та демократичну. А протистояння носе лишень конкуруючий характер та не має рис тотального знищення. Бо сама система має ще й інші партії,крім них. Вразі чого - вони наберуть більше голосів та втримають тренд на демократію,бо загальний тренд,закріплений в конституції та в мізках і генах народу.
Отже - протиборство носе не нищівний характер а стресовий,для вибудовування більш сталого суспільства.
Таке протиборство,носе ще й популістський характер,але ,в цілому, позитивний тим що ,в боротьбі ,прийшовши до влади,партія вносить ті закони що більше подобаються народу. Таким чином -народ ,як би - впливає на рух країни,хоча і не завжди ці нововведення так вже й відповідають викликам часу та народу.
Отже - вади системи є.
Проте,в разі перемоги,республіканців, та остаточного закріплення їх на політичному олімпі,як то є в росії чи північної Кореї, - картина змінюється на радикально протилежну. Система втрачає стійкість та набуває рис тоталітарної машини.
Протистояння припинеться а менш підтримувані партії,поступово, знищуються,як конкуренти. Країна втрачає рівновагу.
І знаючи що - людина то є агресор та хижак по суті, країна набуває рис людини що захопила владу. Повністю копіюючи її риси.
В такому разі - конкуруючою системою,такій країні, стає -зовнішній світ. Як то було за часів СРСР,коли США жорство протистояли Союзу Рад. Який,без внутрішньої кнкуренції ,не мав тої самої нищівної критика та поступово - самознищився,тим що впадав у занепад. Моральний,політичний та екномічний.
Але таке протистояння,як і всі інші, вивело чимало нових ідей та засобів,у наш побут. Наприклад - вся соціальна система Світу, підлаштовувалась під радянські стандарти і навіть випередила їх ,за якістю. Було і багато інших досягнень світу,в цій конкурентній боротьбі.
Після повалення режиму СРСР, конкурентами ,в світовому масштабі ,стали комуністичний Китай та капіталістична Європа,яка зародилася,саме під тиском США, та переродилася в ЄС. Бо Світ має мати потужного конкурента. А Китай,як відомо, НЕ демократичний. Тому його система не стійка та небезпечна.
Росія,як початківець, в конкурентній боротьбі,в Світі, не має того політичного та економічного впливу на світ. А вважаючи її політичний устрій,республіканського характеру, жити їй не довго. Новий занепад та розпад,станеться незабаром. До речі - і в Китаї теж. Років через пятдесят,Китай, перетвориться на світове звалище та пустелю,якщо не побудує собі - внутрішньо-конкуруючої системи,яка буде створювати стрес-фактор для всіх політичних та економічних рішень.
Така ж сама участь, в глобальному плані, очікує і увесь Світ. Занепад та руйнування,глобально масштабу. Бо нема великого -демократичного конкурента - для США.
Світ ,обов'язково, має вишикуватись в конкуруючі системи,створивши - штучні конкурентні умови існування.
Поки що - Світ , не второпав ,своєї ганебної ролі і існуванні.
Тепер - до України.
В нас є цілком дієва демократична система,яка здатна самоочищуватись. Проте вона ще не зріла та потребує добудови. Головними перешкодами є -олігархічні утворення що конкурують з власним народом та країної,створюючи між собою змовницькі альянси - влади та опозиції.
Сам народ - не розуміє своєї відповідальнності перед майбутнім своїх дітей та світу, думає що -на те є влада,яка знає що робить,хоча - фактично,сам, владою і являється. Проте йому -нікому,це довести та розтлумачити.
Чому я вважаю що народ України відповідальний - не тільки за владу та лад всередині України,а ле й в Світі, в цілому?
Бо - Світ то є наше ,суспільне, середовище. Який налічує ,не так вже й багато народів та країн. Не більше двох сотень.
А народ України має кількість -середню по ЄС та ,усього, втричі менше ніж в сосідній росії.
Проте - веде себе ,народ України, разом з владою, як сама відстала країна світу. Маючи потужний науковий та людський потенціал. Звісно що -конкурентам ,наш успіх та активність , в Світі, недоречна. Світ глобалізується та шикується ,в світовій ієрархії,за принципом-хто кращий той і вище,на світових щаблях. Що надає право мати більше голосві та впливу.
Проте ,в нас є шанс - зайняти більш вигідну позицію.ніж в росії та ,навіть в Китаї. І не завдяки вступу до ЄС та НАТО,хоч це було б доречно, а завдяки - власним амбіціям,яких , в нас , нема. Від слова- взагалі.
В нас є все. Бажання отримувати безвіз(незрозуміло з якою ціллю), ПДЧ до НАТО, членство в ЄС, сподобатися росії тощо, тільки нема ,власної стратегії - випередити їх усіх, завдяки власним ідеям та потенціалу.
Для прикладу нагадаю вам - Південу Корею. Яка повністю зберегла та розвинула ,власну, культуру, не таку як в інших демократичних країнах світу,хоча тренди та свободи і скопіювала з них. Яка випередила всі країни Світу своєю продукцією та брендами,стала популярною тощо. Хоча,поряд існує і інша Корея та росія,з Китаєм. Які вороже налаштовані до неї.
Такий самий приклад показує і Японія. Маючи свою культуру та високий рівень життя. І все завдяки - США,які створюють їм протекцію та захист. Але.
Але,головної їхньою відмінністю є те що вони маленькі територіально. Так,Японія, має , в 47 разів меншу кількість земель ніж сусідня росія. Але кількість населення -майже дорівнює -російській. Що робить її більш конкурентноспроможньою ,в побутовому плані.
Проте територіальні розміри не гарантують розквіт населенню. Навпаки. Сусідня з нами Молдова,повністю виїхала в ЄС,лишивши собі тільки будинки та необжиті території. Така сама участь спіткала і країни Балтії.
Та чи доречно починати конкурувати з такими світовими гігантами як Японія чи Півд.Корея? Нам,українцям. Чи доречно - наздоганяти потяг що рухається в прірву?
Чому - прірву? А куди ж ще? Світ чекає повне спустошення від перенаселення та ресурсне виснаження. А стрімкий розвиток цифрових технологій ,ставить світ на межу виживання - ще ДО того спустошення. Бо в світі набирають обертів нові ризики. Бути знищенними - рейдерськими захопленнями - світового масштабу.
Що МИ можемо запропонувати Світу та собі,щоб прийняти ці визови ти ризики?
Це повне психологічне та ментальне перепрограмування населення.
З країни залежної від світових донорів та гегемонів, залежної від матеріального, залежної ресурсно тощо, до країни - РОЗУМНОГО ІСНУВАННЯ. Націленого на власний вклад у світовий кошик порятунку. Де виживуть не сильніщі ресурсно чи збройно, не економічно чи популістично, а - РОЗУМОМ.
Така постанова питання, змушує нас діяти радикально та ,зовсім, новітньо. Нетрадиційно та прагматично.
Це зовсім інша стратегія існування. Не в парадигмі політик Світу. Не - в світовій конкуренції за місця в потягі що летить в прірву. А в повній перебудові світових стандартів та майбутнього.
Тільки ставлячи власні ,амбітні, плани та цілі, ми зможемо перестрибнути ту прірву що наближається на нішіх спонсорів,а з ними і на нас самих.
Ні,це не російський протекторат чи союз,де правлять корумповані клани.
Це і не Європейський Союз, куди нам закритий шлях ,років на двадцять,якщо вони ще самі виживуть,як союз. Це не - Міждуморья, що прагне створити США з Польщею,щоб ми підпали під новий протекторат до Польщі, та розчинилися там.
А що ж це таке,запитаєте? Поки що я і сам не знаю. Я тільки окреслив ризики та шляхи до них. На поміркував про власний шлях. Я завжди так роблю. Дивлюсь на інших і роблю по своєму. Поки що,мене це не підводило. Навпаки. З нульовими стартовими потенціалами я зумів вилізти на цілком розумне існування. Чого і нам бажаю. Власного існування.
- Коли всі побіжать а ми залишимося. Щоб було хоч комусь їх поховати. Чому так сумно? Бо так і є. Хтось постійно атакує та бикує, а хтось сидить спокійно на березі,розраховує траекторію його фарватеру - трупом по річці. Милується та попиває каву.
Ми таке вже проходили. Пам'ятаєте дев'яності? Коли братки вбивали одне одного та майстрували собі ошатні пам'ятники. Інші просто чекали,коли осяде пил, вивчили нові науки,професії тощо, зайняли ключові позиції в сталих вже ринках, випередили тупих конкурентів та вижили.
Україна має всі шанси - осісти славні місця в світовому рейтингу. Не бігаючи та не наздоганяючи. Не влазячи ні в які свари конкуруючих - ганстерських кланів. Так. Це безпонтово. Сидити вдаючи з себе мудреця. Куди крутіще їздити на крутій 500 бехі, а потім -лежати під крутим пам'ятником. Щоб дітям мати розповідала - це ваш татко. Був. Колись.
Так трапилось що ми, Україна , стали на шляху світових ганстерських перестрілок. Поки що ми втрималися від повного самознищення ,по сирійському сценарію, коли злізлися до них ксі сусіди ,щоб "допомогти".
Але ніхто не гарантує що завтра все не повториться. Світ прагматичніший за нас. ЄС барижить з РФ. США - теж. При цьому всі нас запевняють в повній нашій підтримці. Та це не так. Нас підтримують - членуючи. Тільки початок. Мовчить ще Туреччина. Румунія. Польща. Угорщина. Усім потрібен політичний капітал. Здобич. Трофеї. Росія свої вже отримала. Радіє. Захід - своє. Поки що. Та він не прагне нас відстоювати. Йому байдуже. В нього цілий світ.
Яка йому різниця - де буде Україна - з росією чи з ним,якщо йому важливо лишень одне. Власна велич.
Наречену не ділять. За неї конкурують. Між собою. А не НА НІЙ. Її не ріжуть навпіл. А нас порвали.
Тому - нам слід подумати. Чи не слід вас всіх послати лісом? Воюйте одне з одним. Але - без нас. Не на нас. Не в нас.
Розберіться між собою. Самі. А ми виходимо з гри. Взагалі. Нейтрали. Проте - гарантуйте. Цілісність. Будапешт - 2.0
Тільки він спасе нас від повного краху. Новий та міцний. З повним переозброєнням України. За рахунок гарантів. Що прогавили росію.
І повний контроль політичного життя України. Заходу та Сходу. Мета - відсіч зазіхань - любої країни світу. Щоб ніяких повзучіх захоплень чи гибридних війн.
Ми вивішуємо усі прапори Світу. Стаємо нейтралами. Розробляємо програми порятунку Світу. Від ризиків та викликів.
Створюємо пілотні проекти Світу з роззброєння, денуклеріалізації, демографії тощо. Харчової безпеки. Епідеміологічної.
Просуваємо ідеї та пілотні проекти що будуть слугувати світові -на сотні років вперед. Запрошуємо світових вчених до співпраці. Створюємо світові конгреси тощо.
Комусь це виявиться зайвим, безпонтовим, нереальним, смішним. Дурнів вистачає.
Та може ця ідея сподобається комусь,напише статтю, передрукують в Світі. І піде ланцюгова реакція. Перебудови Світу.
Чудеса бувають. Я бачив.
Дякую.