…Злочини зазвичай стаються доти, аж доки вистежать вбивцю, або виправдають невинного. Якщо ж цього не відбувається, ніхто не подає на оскарження, то починається власноручне «встановлення справедливости». У будь-якому разі, це читво не для слабодухих, і динаміка сюжету та психологічна напруга не дадуть задрімати ані цієї ночі, ані наступної…
Усе в цьому гіпнотичному романі відбувається навпаки, що просто заворожує, лякає, притягує, наче заборонений плід. Справа в тому, що життя головного героя триває задом наперед, наче у відомому кліпі Енігми «Return to Innocence». «Виходжу, задкуючи, доторкнувшись до капелюха. Вимовляю слова мляво, як і все інше роблю. Щиро кажучи, не відразу второпав, що жалюгідне цвірінькання, яке долинає зусібіч, - людська говірка. Гай-гай, навіть горобці та жайворонки звучать пристойніше. З цікавості перекладаю ці людські трелі. Призвичаївся швидко», - описує головний герой свій чудернацький стан. І І навіть якщо раніше прийом опису життя від кінця до початку використовувався доволі часто, то цього разу буквально все помінялося місцями. Звичайні речі показані з іншого ракурсу, Кохання починається з останньої сварки, а не з першого поцілунку. Недоїдки зі сміттєбаку здаються в магазин, бо дорогою туди вони – вже свіжі продукти. Віщим снам не вірять, бо вони попереджають про те, що вже сталося. Тож саме так розгортається історія лікаря Тода Френдлі: від загибелі внаслідок автокатастрофи десь у США до нацистських таборів смерті в Освенцимі. Невідворотно наближаючись до наймасштабнішого злочину Другої світової - Голокосту. От-от попіл перетвориться на людей і найжахливіший кошмар стане реальністю. Чоловік у чорних чоботах і білому халаті – хто це насправді? При цьому всі страхіття пов’язані не з якимись минулими злочинами, з тим, що головному герою ще тільки належить скоїти…
Мартін Еміс. Стріла часу, або Природа злочину. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля
Наступний, автобіографічний роман відомого французького письменника, став бестселером відразу після його опублікування, і вже у перші три роки після його виходу в світ було надруковано близько 10 мільйонів екземплярів. Кінематографісти були готові битися за право екранізації. У 1973 році відбулася прем'єра фільму Франкліна Шеффнера, знятого за книгою Шарр’єра (в головних ролях Стів Макквін та Дастін Хоффман), нині по праву зарахованого до класики кінематографа.
Автор цієї розповіді Анрі Шарр’єр на прізвисько Метелик у двадцять п'ять років був звинувачений у вбивстві, якого він не скоював, і засуджений до довічного ув'язнення. Саме тоді й почалася найфантастичніша з його авантюр. На каторзі у Французькій Гвіані він пройшов крізь неймовірні випробування, не раз опиняючись на крок від загибелі. Інстинкт виживання і нездоланне прагнення до свободи допомогли йому врешті-решт опинитися на волі. Але чи відмовиться наш герой від помсти всім, хто запроторив його на тринадцять років на каторгу?
«Так, я зроблю все можливе, щоб стати й залишитися чесною людиною, - вирішує він. - Є одна проблема: я ніколи не працював і нічого не вмію робити. Доведеться братися за будь-що, щоб заробити на життя. Буде нелегко, але я все здолаю, я певен. Завтра я стану такою самою людиною, як інші. Ти програв цю партію, прокуроре: я безповоротно зійшов зі шляху занепаду».
Анрі Шарр’єр. Метелик. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля
Ілюстрація: Waldemar Kazak