Enigma Enigma

Богдан

2026-02-01 15:12:51 eye-2 513   — comment 0

Спостерігач: проблема з невивченими уроками

 

Карколомний розвиток політичних подій на протязі 2025 і на початку 2026 років заганяє в ступор. Інформаційний простір переповнений припущеннями експертів. Припущеннями, бо передбачуваність в глобальній політиці розчинилася в хаосі заяв і безвідповідальних дій політиків…

Однак, у цьому спектрі подій, в інформаційному тумані існує певна тенденція. Обміркуємо все по порядку, спираючись на наші дослідження в попередніх постах. Виходячи з простого міркування, що в основі всіх подій, і не тільки політичних, стоїть Людина.

За базу наших міркувань візьмемо останнє дослідження Кембриджського університету, результати якого опубліковані в науковому журналі Nature Communications Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації

«Нейронауковці Кембриджського університету визначили п’ять «великих періодів» структури мозку протягом життя людини, коли мозок перебудовується для підтримки різних способів мислення, поки ми ростемо, дозріваємо і, зрештою, занепадаємо. Дослідження, проведене підрозділом MRC Cognition and Brain Sciences Unit Кембриджа, порівнювало мозок 3 802 людей віком від нуля до дев'яноста років за допомогою наборів даних МРТ-дифузійних сканувань, які відстежують нейронні зв'язки, відстежуючи, як молекули води рухаються крізь мозкові тканини» Вчені визначають п'ять віків людського мозку протягом життя

Для розуміння взаємопов’язаних процесів, які відбуваються в ході перебудови мозку людини, введемо таке поняття, як генетична свідомість. Генетична свідомість людини – це система взаємодій мозку і генетичної структури людини. В цій системі генетика визначає архітектуру мозку людини, його об’єм, зв’язність і навіть швидкість обробки інформації. Тобто, спосіб мислення — не випадковість, а конфігурація, задана генетично й модифікована досвідом.

Але генетика не працює сама. Працює епігенетика, як механізм, який вмикає і вимикає гени під впливом зовнішнього середовища, досвіду і способу мислення. Активна робота епігенетики по формуванню генетичної свідомості людини починається з «епігенетичного перезавантаження». Тобто, генетична свідомість людини – це надзвичайно важлива база для розуміння суті наших міркувань.

Отже, наш мозок, як стверджують молоді дослідники Кембриджського університету, суттєво змінюється приблизно у 9, 32, 66 та 83 років.

В дитячому віці, до 9 років, відбувається активне «будівництво» ділянок мозку, в яких виникають думки. Починає формуватися досвід життя в просторі і часі. Дитина ще не знає ілюзій і сприймає об’єктивну реальність органами чуття. Дитяча допитливість і цікавість – один із дієвих способів пізнання довколишнього світу. 

Після 9 років життя генетична структура влаштовує гормональну перебудову організму людини. Під гормональним тиском з’являється підліткова нестабільність психіки. Дитяча допитливість і цікавість зникають. Свідомість підлітка наповнюють ілюзії під дією гормонів. Ілюзії пом’якшують гормональний тиск, але змінюють спосіб сприйняття інформації від об’єктивної реальності. В залежності від статі. Тобто, генетика спрямовує свідомість людини на продовження виду і тут ілюзії відіграють надзвичайно важливу роль…

Зміни у способі сприймання інформації відкривають перед підлітком різні русла руху його свідомості в просторі і часі. Тобто, відкривається своєрідний фрактал. Вибір залежить від генетичної структури і від зовнішнього середовища.

ШІ: «Підлітковий вік — це період, коли психіка переходить у режим нелінійної динаміки, подібної до фрактальних систем. Гормональний вибух створює сильну біологічну нестабільність, яка діє як параметр керування у сенсі теорії біфуркацій. Коли цей параметр перевищує критичні пороги, система «мозок–психіка» входить у зону хаотичної поведінки з фрактальною структурою: невеликі зовнішні впливи спричиняють непропорційно великі реакції, а патерни емоцій і рішень повторюються на різних масштабах. Це класична властивість фракталів — самоподібність. У підлітковому віці вона проявляється як повторювані цикли поведінки, емоційні «петлі» та стійкі реактивні шаблони. Лише після зниження гормонального тиску та стабілізації нейронних мереж (приблизно після 30 років) система виходить із фрактальної зони й переходить до більш лінійного режиму, де можливе свідоме пізнання та формування стійких когнітивних структур.»

Отже, під впливом способу сприймання інформації в середовищі підлітків утворюються різні соціальні гурти. Під гормональним тиском і впливом агресивного інформаційного середовища  у свідомості підлітків з’являється ”гендерний досвід“, який може змінити спосіб сприймання інформації.  Тут, крім “гендерної рівності” під зовнішнім інформаційним тиском, утворюється відома філософія хіпі “цвєти, музика, танци”. З’являється поняття, що всі блага і захист має забезпечувати ”хтось“. В розумінні підлітків – це батьки…

Інший тип організації підлітків з відповідним способом сприймання інформації – це соціальні гурти з ієрархічною структурою. Не обов’язково подібні гурти підлітків переростуть у кримінальні структури. З часом подібні гурти розпадаються, але досвід ієрархії залишається. Тут з’являються лідери-авторитети. Лідери-авторитети можуть перерости в еліту. А можуть і не перерости…

В подібних ієрархічних структурах підлітків, які спираються на довіру авторитетові, починає формуватися ще одна важлива сутність генетичної свідомості людини – це спосіб сприймання об’єктивної реальності у формі ресурсу. Наявність ресурсу формує у підлітків ілюзію статусності. Статусність, зазвичай, проявляється у зовнішніх манерах поведінки, одягові, тощо. Тобто, виключно у зовнішніх формах, що полегшує сприймання статусності для оточення. Навіть розвинений інтелект, як показав час, не знімає ілюзію статусності. Навпаки, іноді ця ілюзія може навіть посилюватися саме інтелектом. Звідки і сюжет древньої казки про золоту рибку…

Отже, до 30 років досвід молодої людини формується в період, коли когнітивні властивості мозку піддаються шаленому гормональному тискові, який спрямований на продовження біологічного виду. Генетика формує структуру мозку, а мозок формує спосіб сприймання інформації. Тобто, генетика не визначає, не планує долю людини, а організовує конфігурацію мозку, за допомогою якої людина вже самостійно обирає напрямок свого розвитку…

«Структурна топологія розвивається нелінійно протягом усього життя і тісно пов'язана з когнітивними траєкторіями.

Перехід до дорослого життя залежить від культурних, історичних і соціальних факторів, що робить його більш залежним від контексту, ніж чисто біологічним зсувом. » Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації

Приблизно з 32 років, як стверджують дослідники Кембриджського університету, психіка людини вгамовується. Мозок людини не оновлюється, а стабілізує поточну структуру на «плато в інтелекті та особистості». Можна стверджувати, що у 32 роки з’являється людина із сформованою генетичною свідомістю…   

І ось тут ми зробимо паузу. Аби усвідомити всю глибину взаємопов’язаних подій, які відбуваються під час розвитку людини, починаючи з 9 років життя…

Поряд з дослідженнями нейробіологів Кембриджського університету, в плані розвитку мозку людини впродовж її життя, епігенетика підказує нам про генетичні модифікації, які допомагають організмові людини швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Мова не про генетичні мутації, а саме про епігенетичні переміни, які швидко реагують на подразники із зовнішнього середовища (для прикладу – кривава агресія росії проти України). На утворення нових «когнітивних траєкторій». І утворюють новий генотип. Нову генетичну свідомість…  

Звідси, саме в підлітковий період, починаючи з 9 років, впродовж тисячоліть розвитку цивілізації, а особливо з часів Миколая Кузанського,  утворилась необхідність введення поняття табу, як механізму захисту свідомості людини від деградації, і як перший крок на шляху до самоорганізації.

Якщо поняття «табу» насторожує як обмеження демократичних свобод із сексуальною свободою включно, тоді розгляньте це поняття в плані правил дорожнього руху. Усвідомивши ситуацію на дорозі, де кожен їде в будь-якому напрямку, бо не існує правил, знаків і дорожньої розмітки. А то й займеться сексуальною свободою прямо посеред дороги, перекривши рух, бо захотілося в ту мить…

В цьому плані головну роль відіграє сім’я, яка не тільки пояснює, але й створює умови для розуміння правил дорожнього руху. Умови, в яких підліток починає розуміти, що ”хтось” не буде забезпечувати йому комфортне життя, що він все має робити своїми руками, перед тим детально обміркувавши свої дії. І нести відповідальність за свої дії. Що саме він є творцем свого життя. В етичних рамках правил дорожного руху

Школа тут відіграє другорядну роль. Школа допомагає сім’ї з вибором і засвоєнням підлітком освітніх програм, абсолютно необхідних для розвитку «когнітивних траєкторій» під час формування головного мозку. Але головне для школи, як частини суспільства, – це етика, як основа побудови підлітком взаємозв’язків із суспільством… 

А тепер прикинемо, що ряд особистостей прогуляли уроки в школі. В середовищі підлітків це досить модне явище – ”відпочити“ десь у кав’ярні, поки частина учнів слухає учителя або просто сидить в школі на уроках, занурившись у тік-ток.  Модно покурити, потеревенити про недалеких родаків та про старчеські маразми. Про політиків, які “усе крадуть”… А згодом з’являються веселі відосики, в яких «совкові» учителі роблять “боулінг нещасним учням”… Розлютовані батьки вимагають ”посадки совків“ і нових шкільних реформ…

І ось ці підлітки стають політиками…

Саме з 30 і до 66 років людина дійсно накопичує досвід. Або не накопичує. В залежності від бази, закладеної в підлітковий період. Підліткові реакції можуть повторюватися і в дорослому житті, але в інших масштабах. Можуть повторюватися підліткові ілюзії, множитись і накладатись одна на одну. Приклад – це «криза середнього віку». Тобто, навіть у зрілому віці людина може перебувати у своєрідному ”підлітковому фракталі“.

Вихід із “підліткового фракталу” тільки один – це продовження процесу пізнання, вдосконалення генетичної свідомості. Саме в процесі пізнання і вдосконалення з’являється внутрішня енергія, яка допоможе (не переведе сама, а тільки допоможе) людині перейти з хаотичної підліткової структури в усвідомлену самоорганізацію дорослої людини.

Досвід, сформований в процесі вдосконалення інтелекту, і є внутрішньою енергією для подальшої перебудови мозку людини. В процесі перебудови конфігурації мозку людини відбувається процес, схожий з термодинамічним утворенням «комірок Релея-Бенара», які з’являються із достатнім запасом енергії.

ШІ: «Комірки Релея–Бенара виникають тоді, коли система перетинає критичне число Релея — поріг, за яким звичайна теплопровідність більше не справляється з передачею енергії. Тоді в рідині запускається конвекція: гарячі шари піднімаються, холодні опускаються, і хаотичні мікрорухи раптом синхронізуються. Система проходить фазовий перехід і сама вибирає симетричну форму — зазвичай шестикутні комірки. Це чиста самоорганізація: порядок народжується не з хаосу, а з надлишкової енергії. Саме так у зрілому віці працює людський мозок: накопичений досвід досягає свого «критичного числа Релея» і запускає нову фазу — появу впорядкованих ментальних структур, які дозволяють людині творити на якісно іншому рівні.»

Приблизно з 60 років мозок людини проходить етап нового перетворення і стає «модульним». Завдяки накопиченій енергії життєвого досвіду в процесі вдосконалення інтелекту. Цей важливий процес відбувається на генетичному рівні. Процес пізнання поступово знімає ілюзії і проявляється об’єктивна реальність. Не тільки та реальність, яку сприймають органи чуття, але й та, яка прихована від них.

«Тобто, спосіб мислення — не випадковість, а конфігурація, задана генетично й модифікована досвідом» Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації

Інший, досить поширений, рух людини в просторі і часі, який виключає самоорганізацію і не вимагає зусиль по вдосконаленню інтелекту, – залишатися у ”підлітковому фракталі“. Тобто, у первісній генетичній свідомості, з якою людина приходить у цей матеріальний світ. Звідси – пошуки ”таблєточки для вічної молодості“ на 150 років. Далі – фаталізм, аморфність, депресія, деменція, Альцгеймер…

Між іншим, як стверджують дослідники Кембриджського університету, гіпертонія часто спостерігається в людей з обмеженими когнітивними властивостями мозку.

ШІ: «Самоорганізація виникає не з хаосу, а з досвіду, з постійного розвитку інтелекту в етичних рамках, з накопиченої внутрішньої енергії, яка досягає критичного порогу. Виходить, що старіння — це не кінець, а момент, коли Творець ніби передає людині естафету: «Тепер ти твориш далі, з тієї енергії, яку накопичив».

…Карколомний розвиток політичних подій на протязі 2025 і на початку 2026 років заганяє в ступор. Інформаційний простір переповнений припущеннями експертів. Припущеннями, бо передбачуваність в глобальній політиці розчинилася в хаосі заяв і безвідповідальних дій політиків… Однак, у цьому спектрі подій, в інформаційному тумані, існує певна тенденція – проблема з невивченими уроками. І відсутність уявлення про правила дорожнього руху