За великим рахунком, ця книжка британського журналіста з родини російських емігрантів, сина відомого радянського дисидента, який потрапив до Росії у 2006 році – аналітичний зріз, якщо не конспект, усіх знакових романів Пєлєвіна того часу. З його симулякрами, піар-технологіями і буденною магією телебачення. «І в центрі цього великого видовища стоїть сам президент, - нагадує автор, - створений із ніякого, сірого спецслужбиста за допомогою сили телебачення, так само стрімко, як і художник-перформер, трансформуючись у своїх персонажів - солдата, коханця, мисливця з оголеним торсом, бізнесмена, шпигуна, царя, супермена.
«Новини - це той фіміам, яким ми благословляємо дії Путіна, робимо його президентом», - подобалося казати продюсерам і політтехнологам. Саме у цей час автор стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я.
Так автор книжки відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» - глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона автор спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.
Пітер Померанцев. Нічого правдивого й усе можливо. – К.: Yakaboo Publishing, 2020
Фото: Waldemar Kozak