Пане Яроше, що це було?
Оце: не хотілося б вас критикувати, пане Президенте, після того, як ви стільки корисного зробили (перелік досягнень додається), але я вами розчарований ... Не настільки розчарований, як Мінськими угодами (пана Порошенка), але трішечки так, ледь-ледь помітно. Не хотілося б, але обов'язок націоналіста змушує мене сказати вам, що коли ваші балакучі голови (з вашою включно) говорили, що спецоперації по вагнерівцям не було, я знав, що вона була, але мовчав, як справжній патріот, щоб не уподібнюватися порохоботам. Але не подумайте, що в такому випадку ми – зеботи, бо це неправда! Я чудово розумію, що немає справжньої опозиції проти вас (вам нема альтернативи), але вона обов'язково з'явиться колись потім. Тому радикальних закликів робити не буду, але рекомендував би вам вибачитися (вибачитися, Карл!) за зрив спецоперації (за зраду, Карл!). Інакше Ви, Володимире Олександровичу, мудак, брехун і пустодзвін.