21 квітня 2019 року країна обрала новим президентом шоумена Володимира Зеленського. За нього проголосували рекордні 73%.
Зеленський поряд з іншим асоціювався з довгоочікуваною справедливістю. Нарешті її можна буде знайти в правоохоронних органах і судах – думали виборці, кидаючи бюлетень з відповідною позначкою.
Поліція та прокуратура, пройшовши радикальне реформування за часів попередників так і не встигли отримати довіру в суспільстві. Здавалось, що ця довіра вже десь близько, аж тут прийшла нова влада.
І прорвало. Записи з кабінетів найвищих чинів прокуратури й ДБР, які розміщувались на різних телеграм-каналах, свідчили про незаконне використання правоохоронних органів в інтересах влади. Звідки тут взятись довірі?
Найбільше вразили вказівки, що давались директору ДБР прямо з Офісу президента щодо переслідування попередньої влади, нинішньої опозиції. Очевидно, що владі дуже хотілось якнайшвидше посадити когось з опозиції, відрапортувавши суспільству про фантастичну ефективність роботи.
Все б нічого, але доказів бракувало, а іноді просто не було взагалі. Ось і не встояли владоможці перед спокусою підняти телефонну слухавку і роздати директиви – кого посадити, а кого не чіпати. Нагадую, що це незаконно і доведеться відповідати.
Деякі кримінальні провадження відкривались за заявами одіозного Андрія Портнова, чиновника часів Януковича за яким плаче Кримінальний кодекс, ним же й складений. Його роль в формуванні коаліції “тушок” і неконституційній узурпації влади Януковичем широко відома.
Найбільш неприйнятними є спроби ревізії результатів Революції Гідності та зміни самого значення Майдану в історії України. Адже ревізія Революції – це ревізія євроатлантичного шляху розвитку країни, за що й боровся Майдан.
В цьому контексті влада через правоохоронців послаблює переслідування осіб, причетних до злочинів проти майданівців. Деяких просто відпускає, як ось беркутівців, які поїхали до Росії в результаті обміну полоненими.
Натомість самі майданівці, добровольці, волонтери обвинувачуються в різного роду злочинах і беруться під слідство. Останній приклад – домашній арешт для одного з облич Майдану Тетяни Чорновіл. Її звинуватили в навмисному вбивстві працівника офісу Партії регіонів в лютому 2014 року.
Це абсурд, оскільки ця стаття передбачає мотив і умисел, які точно були відсутніми в Тетяни. В запалі боротьби в неї може й виникали думки ліквідувати самого Януковича, але чесний суддя не повірить, що вона хотіла розправитись з рядовим офісним служакою. Не тримаються купи й інші складові цього провадження.
Володимир Зеленський за рік свого преЗЕденства налажав по всіх напрямках. З цього приводу зламають ще не одне перо журналісти, аналітики, експерти. Писати буде про що. Але все це дуже сумно, оскільки цей час є роком втрачених надій і сподівань.
Вчителя не дочекались від президента зарплати по 4000 євро. Пенсіонери – гідних пенсій. Лікарі – правильної реформи. Робітники – роботи. Науковці – фінансування. Солдати – поваги. Бізнес – уваги.
Вся країна так і не дочекалась справедливості.
Першу й другу частину моєї маленької “трилогії” читайте тут:
https://site.ua/volodymyr.manko/27564-rik-vtrachenih-nadiy-chastina-1/
https://enigma.club/articles/rik-vtrachenikh-nadiy-chastina-2