Проблема полонених, або Що робити з окупантами
Технологічні фантазії на тему заощадження бюджету
У зв’язку з війною, у нас є і проблема, пов’язана з полоненими кацапами. А саме – так званий «червоний хрест» чомусь дуже стурбований тим, як ми відносимось до полонених, але зовсім не цікавиться тим, як кацапи ставляться до наших, яких утримують в полоні. Більше того – нам нав’язують «інструкції» щодо утримання полонених кацапською мовою, що є цинічним та образливим для будь якого українця.
Давайте спокійно розберемося – що таке полонені, які збитки наносить нашому бюджету утримання їх за нормами т. зв. «червоного хреста» та як сприймають полонених кацапів українці. Для початку сприймемо, як аксіому, усвідомлення розів’язаної ерефією агресивної війни проти України. Тобто – РФ однозначно нападник, окупант та агресор. Від цього і будемо відштовхуватися в усіх своїх міркуваннях. Тож, поїхали!
- Полоненим, до якого можуть бути застосовані норми міжнародного права – це лише той, хто добровільно здався в полон, на відміну від того, кого взяли з бою. Той, хто сам відмовився від агресії, не зважаючи на причину, вже є гідним життя. Всі інші, що намагалися до останнього набою вбивати наших громадян – скажені потвори, яких треба вбити (тобто застосувати до них певну міру соціального захисту).
Наш супротивник не забиває собі голову гуманістичною лівацькою дриснею, і тому часто жорстоко вбиває захоплених в полон українців. Деякі військові частини ворога уславили себе масовими розстрілами та катуваннями полонених. Особливо це стосується частин, набраних з так званих «малих народів» ерефії. Втім, самі кацапи не відстають від нацменів в жорстокості. Причому – нічим не виправданої, спонтанної. Все це надає нам право нищити представників певних військових частин поголівно, щоби сама належність до них означала одне – в полон таких не беруть. Окрім добровільної здачі військовослужбовців в полон.
Також утримання військовополонених – з якого переляку ми зобов’язані годувати їх за нашими офіцерськими нормами? Вони так смачно і вдома не жерли. А якщо порівняти, в якому стані віддають наших співвітчизників, потрапивших в полон, і якими віддаємо полонених ми – то стає зрозумілим, що полонені кацапи не мають права харчуватися краще за кримінальних в’язнів загального режиму (хто знає смак баланди, той був обурений рекламованим харчуванням взятих в полон кацапів). Ми відгодовуємо їх на м’ясо, чи тримаємо для обміну? Давайте вирішувати це питання.
Тепер головне – охорона та обладнання місць утримання полонених. «Червоний хрест» вимагає певних санітарно-гігієнічних норм, які в наших таборах далеко не всюди дотримуються. Але чому наші кримінальники (більшість з яких нікого не вбила) повинні перебувати в гірших умовах, аніж професійні іноземні вбивці? Які, не соромлячись, заявляють, що знов вбиватимуть наших громадян, якщо їх обміняють? Де справедливість? Також хочеться нагадати, що режим утримання військовополонених свинособак м’якіший за застосований до наших кримінальників загальний. Тобто – не лише санітарні, але і режимні умови утримання до кацапів застосовані кращі, аніж до українських зеків. Обурююсь я не тому, що намагаюся захистити кримінальників, але обурююсь тим, що кацапським вбивцям живеться в таборі краще, ніж звичайному українському зеку на загальному режимі. Плюс охорона, щоби кацапи не розбіглися – замість того, щоби воювати на фронті, здоровенні парубки сидять на вишках, охороняючи кацапську наволоч. І кожен з них отримує непогані гроші за це. З наших податків. Виходить, що ми всі годуємо, лікуємо та охороняємо вбивць для того, щоби вони звільнялися від нас відгодованими, вилікуваними, і знов йшли нас вбивати. Оце ось щось мені не подобається. І я згадав один фільм, який колись бачив в інтернеті. Він був і на великому екрані. Сюжет нормально витримав без звичайного для багатосерійного фільма зниження якості аж на три серії. І цей фільм – «The Human Centipede». Коротко по фільм для тих, хто не знає, про що він. Це боді-хорор, відзнятий Томом Сіксом.
Дія фільма відбувається в американській тюрмі. Помічник начальника тюрми – бухгалтер Дуайт Батлер - вигадує ідею, яка може змінити американську тюремну систему і зберегти мільярди доларів — він пропонує створити багатоніжку із ув'язнених. План полягає в тому, що в багатоніжці ув'язнені відбуватимуть свій термін, а після його закінчення звільнятимуться з неї. Про перебування у в'язниці свідчать невеликі шрами в області рота та ануса. Їх приклад відштовхуватиме людей від здійснення протиправних дій зі страху виявитися ланкою «людської багатоніжки», але постає питання про те, що робити з тими, хто засуджений до довічного ув'язнення або до страти. У відповідь Білл Босс (начальник тюрми) модернізує ідею і створює «людську гусеницю» — зшиває ув'язнених у послідовність, відрубавши їм руки й ноги. «Багатоніжка» зшита з 500 осіб. Її показують губернатору разом із «гусеницею», пояснюючи, що це дуже ефективно і дозволить заощадити великі гроші бюджету, бо не треба витрачатися на утримання ув'язнених та охорону. Губернатор називає їх усіх психами та уходить. Але потім повертається і каже, що все ретельно обдумав і готовий погодитися з такою ідеєю тюремної реформи, навіть назвавши ідею «Людської багатоніжки» геніальною та перспективною. Тим більш, що для підвищення ефективності та економічності «людську гусеницю» можна закільцювати. Тоді в’язнів можна нагодувати лише один раз та й для охорони подібних «бубликів» не треба буде відовлікати багато людського ресурсу від вирішення більш суттєвих проблем. Те ж саме можна робити і з корупціонерами. Вважаю, що населення підтримає подібну ініціативу.