В Україні є така приказка: «Тягнути кота за хвоста». Аби зрозуміти суть цієї приказки, треба провести реальне дослідження з реальним котом – спробуйте потягати свого власного кота за хвоста. І отримаєте результат свого дослідження.
Але! Росія – не Україна. В росії все розуміється навпаки, виходячи з ілюзії, що кіт повинен бути вдячним росіянину тільки за те, що його періодично чимось годують, а не гамселять головою об стіну. Звідси і світогляд росіян. Тому й призначили «Ремесло» котом, якого можна потягати за хвоста, не виходячи за стіни кремля. Типу, "випустимо пар із перегрітого російського котла" за допомогою базікання «Ремесла». Потягнемо час до осені, а там – як карта ляже.
Суть цієї "многоходовочки". В росії відсутній хтось, хто ризикнув би взяти на себе відповідальність не тільки виходу з безглуздої війни з Україною, але й радикальних перемін, які обов’язково з’являться після закінчення війни. Ні в росії, ні в росіян за кордоном така людина не спостерігається. Бо нема бажаючих. Ні в кремлі, ні поза кремлем. Зрештою, аби така людина з’явилась, то вона одразу ж вистрибнула у вікно з 20 поверху. Добровільно. Звідси і цугцванг. І надія на кота.
Росіяни закордоном бачать у ролі кота ЗСУ, на спинах яких вони надіялися ефектно в’їхати в кремль. А потім вигнати кота на помийку. Однак ЗСУ виявилися справжнім котом, який живе за власними законами. Отож росіяни за кордоном оголосили ЗСУ терористом, який руйнує їхні заводи і розбіглися у пошуках іншого кота. Покладистого кота. Типу: «По котячому велінню, по моєму хотінню»…
Аборигени кремля рік тому призначили котом Трампа. Але також не склалося. Трамп прикинувся хворим. Ситуація зайшла в глухий кут. І ось тут погляди всіх росіян (тих, що за кордоном і аборигенів кремля) зійшлися на одній людині…
Ні, це не «Ремесло». Дядька «Ремесло» призначили тимчасовим котом. До осені. А ближче до осені йому дозволять вистрибнути з 20 поверху.
В суєті навколо кота в московії не помітили надзвичайно цікавої тенденції. Ні, це не маніфест Алекса Карпа «Технологічна республіка». Алекс Карп і Ніколас Заміска намагаються довести глобальній спільноті, що наступати на древні, як світ, граблі – це не тільки веселе заняття, але й дещо наукове. І це не змагання інтелектуалів у цікавій грі навколо ШІ.
Мова про академічну науку, яка поволі занурюється у невизначеність… А це перший крок назустріч племенам акуріо… Отож, чи встигнуть аборигени кремля зробити ставку на нового кота – ще те питання.
Бог не руйнує Вавилонську вежу…
ШІ: «Бог не руйнує Вавилонську вежу... Він просто дозволяє будівничим забути мову технології, замінивши її мовою інтересів. Вежа падає не від блискавки, а від того, що цегла більше не тримається на релятивістському розчині».
Примітка:
В українському фольклорі «Тягнути кота за хвіст» означає те ж само, що й «Наступати на граблі». Тільки ще з більш жорстким фіналом.