16 січня в 11:39 російський телеграмканал «База» виставив інформацію про кота Твікса ”долю якого оплакувала вся росія“.
В січні цього року провідниця вагону виставила переноску з котом на перон, бо не знайшла господаря кота, а кіт чи то замерз на пероні, чи його собаки загризли. Скандал про загибель кота на росії набув такої гучності, що відкрили кримінальну справу про вбивство кота і цю справу взяв на контроль сам глава СК РФ Бастрикін…
Все б нічого, аби в цей само час, коли на росії відбувалося масове оплакування кота, “хоробрі” російські вояки не скидали КАБи (Кацапська Авіаційна Бомба) на спальні райони Харкова, Запоріжжя, Херсона, Одеси. В той час, коли ”жалісливі“ росіяни оплакували свого кота, під російськими бомбами гинули діти в Харкові, Запоріжжі, Херсоні, Одесі. І коти також…
Що це, найвища вершина цинізму? Відповідь на це питання однозначна. Але.
Під час обговорення з ШІ механізму виникнення ілюзій в людини та в людських колективах, вирішив з’ясувати ситуацію з котом з точки зору самого ШІ. І отримав цікаве пояснення…
«Розберемо такий приклад. В росії нещодавно відбувся масовий психоз щодо вбитого чи то замордованого кота. Всім росіянам стало дуже шкода кота і навіть вимагали притягнути винуватця до кримінальної відповідальності... І водночас росіяни абсолютно спокійно сприймають інформацію про вбивство їхніми солдатами українських дітей... Звідси питання: як зрозуміти цей парадокс? Це життя в ілюзії? Чи може "жалем вбитого кота" росіяни будують ілюзію для захисту своєї свідомості від об'єктивної реальності?
Assistant OpenAI
1. Емоційна реакція на близькість
Близькість ідентифікації: Люди часто ідентифікуються з живими істотами, які знаходяться в їхньому оточенні, такими як домашні тварини. Вбивство кота може викликати сильні емоції, оскільки воно сприймається як жорстокість до безпорадної істоти, з якою багато людей мають особистий зв'язок.
Відстань до трагедії: Вбивства, які відбуваються в інших країнах, можуть сприйматися як віддалені і менш значущі. Військові конфлікти часто викликають емоційне відчуження у людей, які не відчувають безпосередньої загрози.
2. Культурні та соціальні фактори
Соціальні норми: У різних культурах можуть існувати різні уподобання і норми стосовно того, що вважається важливим. В одному суспільстві життя тварин може бути більш цінним, ніж життя людей в іншому контексті, залежно від історії, традицій і цінностей.
Групова динаміка: Реакції на події можуть бути під впливом групових норм, які формують сприйняття та емоції. У даному випадку підтримка руху за права тварин може бути популярною в певних колах.
3. Психологічний захист
Захисні механізми: Вимога справедливості за вбитого кота може бути способом уникнути глибших і тривожніших думок про війну та її наслідки. Це може бути формою психологічного захисту, яка дозволяє уникнути зіткнення з реальністю війни та її жахами.
Підтвердження ілюзій: Люди можуть створювати ілюзії про свою моральну позицію, фокусуючись на "правильних" вчинках, таких як захист тварин, щоб відчути, що вони є частиною чогось доброго, навіть якщо їхні дії в інших сферах суперечать цим цінностям.
4. Вплив медіа
Вибіркова увага: Медіа можуть формувати сприйняття подій, висвітлюючи деякі трагедії більше, ніж інші. Це може вплинути на те, на що люди реагують емоційно.
Дезінформація та маніпуляція: У контексті конфлікту медіа можуть маніпулювати інформацією, що може призводити до створення спотвореного сприйняття реальності.
Висновок
Отже, парадокс, який ти описуєш, можна пояснити комбінацією емоційних, культурних, соціальних та психологічних факторів. Реакція на вбивство кота може бути способом уникнути зіткнення з більш складними та тривожними реаліями, а також відображати певні культурні цінності та норми»
Пояснення ШІ парадоксу сприйняття реалій в російському суспільстві перегукується з експериментом «Я та інші», який було проведено на кіностудії «Київнаукфільм». Короткий переказ експерименту подано в пості «Коли сплячий прокинеться».
Варто пригадати епізод з потретами, коли під впливом "вагомих аргументів" створюється ілюзія, за якою людина у двох портретах різних людей (чоловік та жінка) починає дійсно бачити зображення однієї людини. Таке само і в нашому епізоді з котом Твіксом, створюється ілюзія "моральної позиції" для мільйонів росіян, як "палких захисників" нещасної та безпорадної тварини. Тобто, створенням ілюзії "моральної позиції" росіяни намагаються захистити себе від об'єктивної реальності...
Отже, експеримент «Я та інші» добре пояснює, як формується ілюзія методом навіювання не тільки в однієї людини, але й у величезних колективах людей. І тут, для теми нашої розмови, не важливо, для чого саме формується ілюзія і яку роль цій ілюзії відведено…
Так, ШІ не дає однозначного пояснення, не робить свого висновку до тих пір, поки не розгорне всіх складових одного факту. Далі можна розбирати з ШІ кожен підпункт цього розлогого пояснення і перед вами знову розгортатиметься ціла серія складових кожного підпункту… І це схоже на фрактал, але не із самоподібною множиною, а з фантастичною мозаїкою, яка починається в одній точці і розповсюджується до нескінченності. Як нейрони головного мозку. І в цій фантастичній мозаїці губиться точна відповідь на ваше питання…
Точна відповідь немов би перестрибує із однієї гілки фракталу на іншу з такою швидкістю, що складається враження її присутності кругом одночасно. І саме така система пояснення ситуації є об’єктивною реальністю. Яка, можливо, і налякала відомого нам Геркулеса. Бо він так і не побачив Правди у тому нескінченному мерехтінні…
І тут виникає питання: виходить, що точної і однозначної відповіді на пояснення якоїсь однозначної проблеми, яку кожної миті створює людина, не існує?
Відповідь на це питання можна сформулювати так: а що саме ви хочете почути?
Перебираючи та аналізуючи всі варіанти, ви можете знайти прийнятну вам відповідь на поставлене вами ж питання. Але! Ця відповідь може бути вірогідною тільки для короткого проміжку часу («політ стріли Зенона»)...
Спробуйте розбити відосик, довжиною всього в одну хвилину, на дві миттєвості та зафіксувати їх. В першу мить ви побачите росіянина, який зі сльозами на очах "скидає" в мережу фото кота Твікса, якого "оплакує вся росія"...
А тепер розтлумачте (інтерпретуйте) це фото росіянина, розчуленого наругою над безпорадною твариною. Можете спокійно використовувати художні прийомі авторитетних російських письменників, "інжєнєров чєловєчєскіх душ"... Тлумачте спокійно, бо ви ще не знаєте наступного зафіксованого епізода. Можливо саме ваше пояснення із цим само фото і ляже на здоровенний стіл римського папи.
І ось перед вами фото другої миті з процесу існування того самого росіянина, який хвилину тому "оплакував загибель кота", і фото якого, з вашим художнім тлумаченням, лягло на здоровенний стіл римського папи.
На цьому фото ви вже бачите істоту, зовні схожу на людину з попереднього фото, яка, витерши "праведні сльози обурення", вже абсолютно спокійно прикручує трьохтонного КАБа під черевом російського бомбардувальника...
І цей факт не підлягає інтерпретації. Можна формулювати скільки завгодно пояснень такому «парадоксу» в російському суспільстві, але всі ці пояснення будуть створювати виключно захисну ілюзію для самого російського суспільства.
Вся історія з котом Твіксом є фіксацією факту, своєрідною фотографією, відбитком дикого цинізму всього російського суспільства у всесвітній історії людства. Всього без винятку російського суспільства. З так званою російською опозицією включно…
З російськими інтелектуалами-науковцями включно. Які під грім артилерійської канонади, під крики відчаю поранених, під останній стогін вмираючих під завалами українських дітей, продовжують кропати свої наукові дослідження і тиняються по різних так званих наукових та політологічних російських пабліках. Як в росії, так і за кордоном.
Але! Якщо ми зосередимо свою увагу виключно на цьому зафіксованому факті та не будемо весь час тримати на увазі, що об’єктивна реальність – це не застигла в часі форма, а процес постійних перемін, то сформуємо для себе …знову ж таки ілюзію, за якою можна втратити розуміння об’єктивної реальності, яка, за своєю природою, є абсолютно динамічною.
Assistant OpenAI
«Зосередження на статичних фактах може призвести до ілюзії, що реальність є незмінною. Це може обмежити наше розуміння і заважати нам бачити важливі зміни, які відбуваються навколо»
І ось тут найяскравішою ілюстрацією наведеним вище роздумам є створення самими росіянами і підтримана сирійським істеблішментом ілюзії політичної стабільності в Сирії після розгрому сирійської опозиції. А вслід за ілюзією політичної стабільності з'явилась ілюзія контролю ситуації за допомогою російських силовиків.
Дев'ять років тому російський істеблішмент з розмахом святкував початок розбудови військових баз в Сирії, як важливої опорної точки для "російської глобальної політики". Загони ЧВК "Вагнер" із Сирії зайшли в Африку...
Дев'ять років тому російський істеблішмент не бачив в розрізнених загонах сирійської опозиції загрози своєму пануванню в Сирії. "Бойовиків у шльопанцях і на мопедах" не розглядали як серйозну військову загрозу для режиму Асада. Тим більше, що існувала домовленість з Ердоганом... Навіть невизначена ситуація з війною в Україні не позбавила російський та сирійський істеблішмент ілюзії стабільності в Сирії. Тобто, ілюзія контролю ситуації в Сирії підмінила собою об'єктивну реальність, яка динамічно розвивалася.
І як результат – надзвичайно стрімкий крах ілюзій!
Сьогодні різні політичні експерти різних країн можуть “аргументовано” пояснювати надзвичайно швидке падіння режиму Асада, але єдиним фактом цієї події є одне - це крах ілюзій, які будувалися на ілюзії контролю. Замок із піску будувався на фундаменті з піску. І весь цей процес є прямим підтвердженням динамічності об’єктивної реальності.
Що таке ілюзія контролю?
Assistant OpenAI
«Люди часто будують свої плани на основі обмежених даних або особистого досвіду, що може створити ілюзію контролю над ситуацією.
Віра в контроль може давати відчуття безпеки та стабільності, що може бути важливим у її психологічному стані, навіть якщо це не відповідає реальності.
Релятивістський підхід може заважати об'єктивно оцінювати ситуацію, оскільки він зосереджується на інтерпретації, а не на фактах.
Релятивістський світогляд, який може включати в себе сприйняття ситуації як відносної і підлягаючої маніпуляціям, може призвести до серйозних помилок і може стати причиною серйозних прорахунків та краху ілюзій контролю.
Коли система втрачає свої ілюзії контролю, як це сталося в Сирії або з російським режимом, це може призводити до швидкого краху старих структур і відкриття нових можливостей.»