Десь півроку тому Віталій Портников сказав, що український виборець ще не готовий вибирати собі президентів, і краще, щоб надалі їх обирала Верховна Рада. Зізнаюсь, тоді я з ним не погодився, хоч перше попередження про те, що з виборцями щось не так, сталося ще у 2010 році, коли українські виборці вибрали президентом двічі (чи тричі) судимого злодія-рецидивіста. Проте ефект Януковича можна було списати на Крим і Донбас, як на московитський баласт в українському електораті, а також на "совок", що вимирає, але ще не вимер. Останній часто асоціюють із пенсіонерами. Але сьогодні, коли Крим і добра частина Донбасу не голосуватиме (принаймні, сподіваюсь, що так) і коли Зеленського підтримує в переважній більшості молодий виборець, приходиться визнати, що щось не так все-таки із виборцями й перш за все з молодими. Ми їх проґавили. Нас турбував розпад економіки. Ну хіба час було турбуватися ще й про якусь там освіту! А тепер маємо виборця нового типу, який оцінює кандидата в президенту по критерію "прикольності". Який на питання: що він робитиме, якщо його вибір обернеться новими втратами? – відповідає, що буде "приколюватися". Невже ви вважаєте, що для такого виборця щось значить компромат на кандидата? Ось як цей, наприклад, у статті "Входит ли Зеленский в «Клуб анонимных наркоманов»". Навпаки, Зеленський стане ще прикольнішим в очах свого електорату, й рейтинг його зросте.
NB. Прикольний електорат, що зібрався голосувати за прикольного президента, щоб поприколюватися, належить до шлунку нації. Що з цим робити, напишу в окремій статті.