Упродовж останніх років між Російською Федерацією (РФ) та Республікою Білорусь (РБ) уклали низку угод, що забезпечують Кремлю формально-правові гарантії можливого застосування проти України російських збройних сил із білоруських плацдармів. Така заява Романа Безсмертного, колишнього посла України в РБ, прозвучала після чергового ультиматуму на адресу Києва з боку Дмитра Козака, заступника глави адміністрації президента РФ.
За підсумками відеоконференції політичних радників лідерів країн «нормандської четвірки», Козак розіслав листи до Києва, Берліна та Парижа, в яких запропонував зобов’язати Україну привести заяву українського Міністерства оборони від липня минулого року про припинення вогню у відповідність до узгоджених того ж місяця заходів щодо дотримання перемир’я «без будь-яких винятків та інтерпретацій». Ці заходи серед іншого передбачали, що відкривати вогонь у відповідь можливо лише за наказом керівництва Збройних сил України (ЗСУ) або… командування російсько-терористичних військ «після безуспішної спроби використати наявні механізми з реагування на порушення режиму припинення вогню».
Також Козак запропонував запровадити новий порядок проведення перемовин політичних радників у «нормандському форматі», що ґрунтується на принципі ротації, що передбачає періодичне головування на віртуальних зустрічах політрадників РФ (зараз головують по черзі Німеччина і Франція).
У відповідь Андрій Єрмак, глава Офісу президента України, заявив, що Київ за жодних умов не може погодитися на пропозиції Козака. «Українська сторона здивована своєрідною інтерпретацією підсумків останньої відеоконференції політичних радників лідерів країн «нормандського формату». Ми занепокоєні продемонстрованим російською стороною підходом до цих важливих питань, так само як, і маніпулятивним характером запропонованих п. Козаком висновків. Відповідно, за жодних умов не можемо погодитися з пропозиціями, що містяться у його листі», — заявив він.
На цьому тлі дедалі загрозливіше виглядають чутки про ймовірність повномасштабного воєнного вторгнення РФ. Причому зробити це вона може не лише на Донбасі, але й із територій окупованого Криму та поки що незалежної, але дружньої до Кремля РБ. Нагадаємо, що довжина українсько-білоруського кордону становить 1 084 км, а відстань від кордону до Києва — лише 150 км.
«Те, що на сьогоднішній день Білорусь в особі Лукашенка та ЗС РБ є сателітом Кремля, ні в кого сумнівів не викликає. Взаємодія на рівні військ підтверджується щорічними навчаннями та формуванням відповідних підрозділів», — розповів у етері Еспресо.TV Роман Безсмертний. Він нагадав, що на білоруській території на постійній основі діють дві російські бази та ще одна зводять. Також існують угоди про спільне застосування ЗС двох держав. Крім цього, після щорічних парадів і навчань за участю російських військ, частина з них залишається на території РБ. «Ніхто їх звідти не виводить», — наголосив дипломат.
На вересень ц. р. заплановані білорусько-російські навчання «Захід-2021», які проводитимуть на п’яти полігонах РБ. Віктор Хренін, білоруський міністр оборони, похвалився, що «маневри передбачають величезний комплекс підготовчих заходів, а їхній масштаб перевищить навчання «Слов’янське братерство-2020». Тим часом уже зараз тривають одразу два спільних навчання: одне — на території РФ (на полігоні в Ульянівській обл.), друге — неподалік від Мінська. Хоча офіційною метою зазначене «відпрацювання миротворчої місії», однак і там, і там у маневрах чомусь беруть участь бойова авіація та спецпризначенці, які відпрацьовують «спеціальні дії посиленого парашутно-десантного батальйону в обороні та наступі».
Уже зараз ЗС РБ фактично діють проти України на користь РФ. 2009-го Москва та Мінськ уклали угоду про створення Єдиної реґіональної системи протиповітряної оборони (ЄРС ППО), до якої увійшли військові частини, що дислокуються в західних областях РФ (зокрема, в Калінінградській) та білоруські частини ППО. Управління єдиною системою здійснює Центральний командний пункт військово-космічних сил (ВКС) РФ. ЄРС ППО складається з п’яти авіаційних частин, десятьох зенітно-ракетних і п’яти частин радіоелектронної боротьби.
Як повідомляв «Міст», в серпні 2017 року Москва дала згоду на постачання Мінську російських ударних винищувачів Су-30СМ, здатних бомбити не лише Польщу, але й Україну. Крім того, 2013 року, якраз напередодні окупації Криму та початку війни на Донбасі на постійне чергування в Західній Білорусі (м. Барановичі, за 140 км від кордону з Польщею) заступило авіаційне крило ВКС РФ у складі винищувачів Су-27 та літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50.
А тепер Кремль хоче розмістити ще одне авіаційне з’єднання на летовищі під Бобруйськом (відстань до Києва — 420 км, швидкість Су-27 — 2,5 тис. км/год.). Причому цього разу розмістити там не лише винищувачі, але й транспортно-десантні гелікоптери та літаки, здатні доставляти не лише піхоту, але й легку панцерну техніку й артилерію.
Також, згідно з угодою 2009-го, Мінськ отримав можливість проводити закупівлю російських зенітних-ракетних комплексів і радіолокаційних станцій (РЛС) мало не за копійки, використовуючи для цього кредитні програми російських банків. «Щедрість» Москви пояснюється просто — продані Мінську РЛС насправді працюють проти України. «Загрозою для України є те, що дані радіотехнічного спостереження, що працює в інтересах спільної системи ППО, передають до РФ у режимі реального часу. Тобто російські військові використовують технічні можливості білоруської армії для спостереження за повітряним простором північної та центральної частини України», — пише «Український мілітарний портал».
Зрештою, РФ має на білоруській території й власні військові бази. Нагадаємо, що після проголошення незалежності РБ 1991 року, на території країни залишилися два військових об’єкти РФ — РЛС «Волга» в Ґанцевичах (Брестська обл.) і 43-й вузол зв’язку Військово-морського флоту (ВМФ) РФ «Вілейка» (90 км від Мінська). Перший об’єкт входить до складу системи попередження про ракетний напад. На момент розпаду СРСР станція перебувала у процесі будівництва, поставлена на бойове чергування у жовтні 2003 року. Цікаво, що у створенні РЛС «Волга» брали участь й українські підприємства: Дніпровський машинобудівний завод виготовляв радіоелектронне обладнання, а Південний радіозавод (м. Жовті Води) — приймальні модулі. Зараз на РЛС служать 1,2 тис. військовослужбовців РФ.
Вузол зв’язку «Вілейка» забезпечує зв’язок Головного штабу російського ВМФ (м. Санкт-Петербурґ) із атомними підводними човнами, які несуть бойове чергування в районах Атлантичного, Індійського та частково Тихого океанів. Це один з п’яти подібних вузлів, що були побудовані в СРСР. Зараз об’єкт обслуговують близько 350 офіцерів і мічманів ВМФ РФ, а також близько сотні цивільних громадян РБ, котрі працюють у загоні воєнізованої охорони.
Цікавим у цьому об’єкті є можливість його подвійного призначення, не тільки для забезпечення зв’язку. Наприклад, Олександр Алєсін, білоруський військовий експерт, висловив думку, що вузол зв’язку, крім свого прямого призначення, РФ також використовує для ведення радіоелектронної розвідки.
Як бачимо, попередження п. Безсмертного насправді є вкрай актуальним. Путін спить і бачить, як би йому нарешті поставити Україну на коліна. Не дочекається…