1) В США та в Європі набирають популярності праворадикальні партії. Чому саме праві радикали?
А тому, що праві радикали пропонують електорату зрозумілі для сприйняття речі: в усіх негараздах винен ”хтось“ (під поняття “хтось” можна підводити що завгодно і кого завгодно); аби вирішити проблеми із ”хтось“ потрібне “право сильної влади”.
Тій частині електорату яка підтримує правих радикалів, схоже, що абсолютно байдуже, як саме будуть вирішуватися абсолютно всі проблеми за допомогою “права сильної влади”…
Виходить, що історія нічому не вчить? Адже в Європі вже була ”сильна влада“, а в росії була “справедлива влада”. І ці влади володіли нічим не обмеженим “правом сильної влади”. І результат?
За уроки історії людство заплатило мільйонами людських життів. А вже через кілька десятків років це ж само людство знову обирає “право сильної влади”…
Ця тема вже детально обговорена фаховими політологами. Але тут присутній ще такий цікавий момент: філософія хіпі, яку в Європі та США чомусь називають “лівацтвом”, та правий радикалізм весь цей невеликий період після другої світової війни ідуть поряд, рука об руку.
Що таке філософія хіпі ми вже розбирали в попередніх постах. Якщо коротко, то це – “життя без обмежень”. Музика, квіти і танці. Але хто саме має забезпечувати і гарантувати безтурботне життя для хіпі? Хіпі цього не обговорюють: «”Хтось“ але не ми»…
2) Такий цікавий момент. Не тільки Нострадамус, але й Джордж Фрідман у книзі «Наступні сто років» передбачили війну росії з Україною. Щоправда, Нострадамус керувався своїм надприродним «баченням майбутнього», а Фрідман звичайною аналітикою процесів.
І ось тут варто пригадати президентські перегони Обами та республіканця Мітта Ромні, які відбулися у 2012 році. На зауваження Ромні, що вже скоро виникнуть проблеми, впритул до війни з росією, американський істеблішмент, в купі з американським електоратом, відреагували однозначно – Мітт Ромні залишився сенатором, а президентом став Обама. https://www.holosameryky.com/a/mitt-romni-ukraiina/7243166.html
Отже, попередження Єгора Гайдара від 2006 року про те, що росія готується до відновлення російської імперії, а такий процес завжди супроводжується кривавими війнами, почули тільки Джордж Фрідман та кандидат у президенти США республіканець Мітт Ромні.
Політичний істеблішмент США банально проігнорував однозначні попередження Єгора Гайдара. Президент США Обама проігнорував вбивства справжніх російських опозиціонерів і пішов на “перезавантаження” взаємовідносин з росією. Заодно, президент США Обама ”перезавантажив“ і всю глобальну політику США…
Олександр Турчинов: «Я звернувся до президента Сполучених Штатів, скaзав, що на нас напали, і нам потрібна ваша допомога. В нас з вами є підписанi угоди.
І він прислав мені віце-президента Байдена і держ. секретаря Керрі, які мені пояснили, що Будапештський меморандум це виключно політична декларація і вона не несе ніяких зобов'язань…
…Kоли я об'явив мобілізацію по країні, мені зателефонували з Європи, керівники Німеччини та інших країн, та і пан Керрi мені телефонував:
«Навіщо ви провокуєте Росію?
-Ми не провокуємо, ми захищаємо свою країну, в нас немає іншого вибору.
-Не провокуйте Росію»
Я подякував за співчуття і поклав трубку.»
3) Так, тут мова про документальний фільм «Я та інші», який ми вже розбирали в пості «Коли сплячий прокинеться». Про епізод, в якому портрет однієї людини подавали різним піддослідним інтелектуалам з коментарями: «перед вами портрет злочинця» і «перед вами портрет науковця»… Молоді інтелектуали реагували строго у відповідності з коментарем до портрету…
Зворотна сторона медальки. Проведемо подібний експеримент самотужки. Спробуємо визначити для себе характеристику людини, яку побачили вперше. Як саме ми формуємо характеристику людини, яку побачили вперше? За якими ознаками?
Правильно! Все залежить від нашого способу сприйняття об’єктивної реальності. Якщо ми не отримали попередню інформацію про людину, яку ми бачимо вперше.
Перша підсвідома реакція. Я був свідком (абсолютно стороннім спостерігачем!) телефонної розмови представника відомої фірми з кандидатом на вакансію. Після розмови почув найцікавіше: «Она мне уже нравится. У нее приятный голос»…
Інстинктивна реакція. Внучок ніяк не може налагодити стосунків із своїм однокласником. На питання «Чому?» він розгублено знизує плечима. Зрештою, в дорослому житті таке також трапляється. І потрібен час для визначення. Іноді доводиться навіть ламати своє попереднє уявлення про цю людину… Розуміння об’єктивної реальності приходить не одразу…
Реакція свідомості. Якщо ми самотужки намагаємося визначити для себе характеристику незнайомої нам людини, то одразу ж потрапляємо в область невизначеності…