Так сталося,що ми всі сьогодні живемо у штучно створеному середовищі.Розвиток цивілізації призвів навколишне ПРИРОДНЕ середовище до такого стану,що слово «природне» для вживання – вже недоречне. Ми живемо у кардинально зміненому світі і тепер нам всім залишилось зовсім небагато часу почекати,щоб переконатись,настільки кардинально, навколишне середовище, змінить нас самих.
Людство зробило достатню кількість помилок і прорахунків,що призвели до техногенних катастроф та аварій. Але найбільші прорахунки людства пов’язані зі спробами втручання в колообіг води в природі. Спочатку все йде за планом і людина досягає запланованого – врожайність зростає,є врожай там.де його небуло споконвіку,а потім… наслідки: людство втрачає значні площі,вони стають непридатними для життя.
Наступний хибний крок - шукати вирішення проблеми у створенні генномодифікованих організмів,яким нестрашна засуха,завжди присутня висока врожайність. Один недолік у цієї продукції – її смертельно небезпечно вживати.
Немає сенсу перераховувати всі проблеми,що створило людство.Давайте розмірковувати над тим,як відновити природне середовище та створити умови,які будуть прийнятні для життя людей. Мова йтиме про принципово інший спосіб поливу рослин та про можливі позитивні наслідки його застосування.
НИЖНІЙ КОНТУР ПОЛИВУ РОСЛИН.
В природі вода мандруе по колу.Це е аксіома. Людина це природне явище використовуе правильно і неправильно.
Приклад правильного використання :
це сталося лише тому,що дії людини співпали з природнім напрямком руху води в природі.Ось що маю на увазі – волога по капілярам піднімаеться на поверхню грунту.На зораному полі висіваеться насіння цукрового буряка,потім все поле прокатуеться важкими катками.Внаслідок цього утворюються капіляри і волога активно виходить на поверхню.На її шляху перебувае насіння,яке е гідроскопічним і приймае левову частку вологи,набухае та проростае.Волога використана надзвичайно ефективно. Як тільки з’явилися рослини,буряк проріс,починають негайно боронувати поле,руйнувати колись утворені капіляри,бо інакше волога буде втрачена.Рослина не може так швидко вживати вологу та в такій кількості,як це вдаеться сухому насінню.Тому рослина буде розвиватись і на неборонованому полі,але волога скінчиться раніше,ніж достигне урожай і рослина загине від посухи. Тому руйнування капілярів таке ж важливе,як їх тимчасове утворення.
Приклад неправильного використання:
вибрали напрямок,почали рити величезну траншею,не дуже сумлінно зробили гідроізоляцію і пустили туди воду.Це страхіття потім назвали каналом.Цим методом воду доправили до місця поливу,а потім почали її лити на поверхню грунту.Що отримали?
а) велечезні втрати води в каналі б) заболочення довколишніх територій та втрату вологи і там в) оголосили війну капілярам.
Про війну – докладніше: якщо хтось вирішив щось полити і вилив відро води, то це не значить,що полив відбувся на 100%.Мета була глибоко змочити масив грунту,а копнувши лопатою землю можна переконатись,що реальна глибина зволоженого грунту не перевищуе декількох сантиметрів, та й то за умови, що нагорнута гребнем земля по периметру ділянки не дозволила воді розтіктися.Те,що отримала рослина- зволожене листя та трохи вологи з грунту.Реально – не більше 5% .На перешкоді намірам людини напоїти рослину, стали капіляри.За таких умов вони наші вороги,а не союзники.Вилейтее на ділянку 50 відер води! Силу тяжіння ще ніхто не скасовував.За рахунок великої маси води грунт таки буде вологим.Чи надовго? Чи корисно ? Ми витратили воду,найцінніший природній ресурс,витратили нераціонально.бездарно.Результат роботи не відповідае затратам.
По цій схемі було використано воду двох річок.Отримували урожаї бавовни. Ціну ми заплатили високу – Аральське море.Рукотворна екологічна катастрофа планетарного масштабу. Розглянемо інший бік «медалі». Закумулюемо всі кошти, отримані від реалізації бавовни.Збільшемо їх в 100 разів.Гора грошей ! Риторичне питання: їх вистачить,щоб відновити Арал ?
ІДЕЯ :
полягае в тому,щоб не « воювати» з капілярами,а правильно їх використати. Потрібно ввести необхідну для живлення конкретної рослини кількість вологи в природній колообіг води,а відповідальність за доправлення води до споживача покласти виключно на капіляри грунту .
. І вразі їх виконання ми отримаемо на десятеліття гарантовану доставку вологи до рослин за рахунок капілярів грунту.Реалізація ідеї дозволить мати фантастичну економію води.Така система поливу дозволить протягом одного покоління виростити ліс на Нижньодніпровських пісках (там де його спалили) , почати відродження Аралу, в Палестині відродити кедрові ліси,зупинити розширення площі пустелі та почати там вирощувати рослини.
Для сільського господарства,коли в умовах глобального потепління, землеробство все більше стае ризикованим,а прісна вода стае на перший щабель стратегічних ресурсів альтернативи у пропонованої системи поливу – не буде.
Дозатор вологи.
Основна функція – прийняти раптово певну кількість води і зберігати її до того часу, а це чималий термін, поки вся волога не буде доправлена до капілярів грунту. Волога до корневої системи рослини подаеться у природній кількості,в такій,яку може забезпечити капіляр.Ми доправляемо лише загальну кількість води, а далі всі діїї покладено на природні сили.
Переваги пропонованої системи поливу :
1.Економний полив.
2.Відмова від використання застарілих систем поливу та зношеноі техніки,яка їх обслуговувала та десятиріччями не поновлювалась.
3.Дозатори вологи виготовляти з побутових відходів.
4.Ефективний та економічний спосіб живлення рослин.У воді,що буде залита в резервуар,розчиняють визначену кількість рідких міндобрив.І всі вони без втрат будуть доправлені до корневої системи рослини.Мова іде про тисячі тон міндобрив,які змиваються з повехні грунту та потрапляють до водойм.Лише тільки економія на міндобривах та величезне екологічне полегшення для довкілля швидко окуплять кошти вкладені в проект. Отримаемо сільхозпродукцію не нашпиговану надмірною хіміею.
5.В резервуар можемо наливати воду певної температури,що дуже важливо у весняний період,коли грунт ще не прогрівся та без шкоди для рослин.
6.Ввівши в резервуар мінімальну дозу гербіцидів,а уявіть що ми витворяемо з ними зараз, ми знищемо бур’яни.
7.Ввівши аналогічно препарати – боремося з хворобами рослин та дерев.
8. ………..
9.У лісо-паркових зонах доцільне використання препаратів,які забезпечать здоров’я дерева протягом десятиліть.Можна,в межах розумного,стимулювати ріст рослин та можна отримати заплановану заздалегідь ексклюзивну структуру деревени по кольору.
10.Вся продукція вирощена на землях з такою системою поливу по якості конкуренції не матиме.
11.Не буде утворюватись солонець у грунті від надмірного поливу.
12.Система може функціонувати продовж десятиліть.
13.Застосована на крутосхилах,вона не здатна викликати зсувів,бо перезволоження грунтів не притаманно такому способу поливу.
14.Структура грунту.Не торкаючись механічного складу,звертаю увагу на грунт,як середовище існування для певних видів живих організмів. В грунті існує свій збалансований харчовий ланцюг.Мікроорганізми+бактерії+червяки+кріт. На полях практично відсутні червяки.А раніше їх було там – мільйони тон. Система поливу дозволить «висівати» в грунт мікроорганізми та бактерії. Тим самим, повертаючи нині, «мертву» землю,до життя
.
У чому полягає моя власна впевненість в тому,що система поливу буде працювати ? В любому магазині господарчих товарів можна купити поливну систему.Їх різноманіття – вражає. Та жодна з них не дає відповіді на головне питання: «Скільки води потрібно в конкретному місті для конкретної рослини?»
Саме кумедне те,що я,особисто.теж не маю відповіді на це ключове питання. Мені тільки відомо те,що на різних грунтах,в різних кліматичних умовах ростуть відповідні рослини. Не буде рости бавовна серед смерек в Карпатах, а смереку неможливо виростити в Калахарі. Але є в природі те,що відповідає за життя рослини.як в Карпатах,Калахірі чи будь-де на поверхні нашої планети. Це – капіляри грунту.
Висновок: неможливо мати ефективну систему поливу,якщо в неї не включити капіляри грунту. Тільки капіляри грунту можуть доправити до корневої системи рослини вологу в кількості,яка обумовлена та визначена мільйонами років еволюції. Капілярам грунту відомі потреби у волозі як бавовни,.так і смереки. Збій в цьому природному ланцюгу означатиме загибель рослин.
Всі незасолонені пустелі (напівпустелі) мають прихований потенціал для вибухового росту рослин після отримання достатньої кількості вологи. Аральське озеро отримувало природній стік близько трьох км/куб на рік. Після закінчення будівництва Кара-Кумського каналу та неефективного використання води.коли втрати вологи є в рази більшими від потреб безпосереднього поливу,настав апокаліпсис цілого регіону.
На питання: «Чи можна відродити Аральське озеро ?» я відповідаю: «Так!» .
Технологічно,це матиме наступний вигляд: починати потрібно з самих віддалених участків.які мають систему зрошення. На ціх полях необхідно застосувати нижній контур поливу бавовни. Тоді,без втрати валового врожаю буде досягнуто величезної економії води. Водночас,всі поля,які будуть обладнані системою поливу повинні бути переведені з арикового живлення на систему трубопроводів. Так економія вологи буде збільшена в рази. Кінцевою метою має стати повна ліквідація русла основного каналу. Таким чином впродовж 5 років можна повернути в ложе неіснуючого сьогодні озера річний сток не менше 2,5 км/куб прісної води. При цьому не буде зменшення валового врожаю продукції з поливних земель.
СОЛОНЧАКИ.
В степу (низовя р.Волга) була спроба створити оазу і почали будувати канал. Прорили чималу довжину,дали воду і … сіль,що була в неглибоких пластах грунту (залишки існування прадавніх морів та океану)перетворила прісну воду на ропу. Степ,що мав мінімальну рослинність та був придатним до розведення певної кількості овець – вмер. Його перетворило на солону пустелю спроба штучного поливу.
Чи можна розпочати боротьбу з таким ландшафтом та добитися позитивних змін? На моє переконання – так. Як саме потрібно діяти? Це можуть бути величезні території і перші кроки треба спрямувати на те,щоб зафіксувати кордоном весь периметр солончака. По периметру потрібно застосувати систему поливу,а потім висадити ліс. Коли периметр буде замкнено необхідно буде всю (!!!) поверхню солончака герметизувати. Така робота буде вестися фрагментарно.але іншого способу зупинити рух солі, поки що, ніхто не запропонував. Потім в солончаку потрібно рити траншею,гідроізолювати її в декілька слоїв матеріалами.що можуть існувати впродовж сотень років,на дно траншеї укладати елементи поливу рослин та привозним грунтом заповнювати траншею. Висаджувати рослини,корнева система яких буде прийнятною для розміру траншеї. Тільки така технологія здатна зупинити ріст площі солонцю..Неможливість вітрової ерозії поверхні.коли сіль видуваеться та розноситься по довкіллю,та повна гідроізоляція поверхні від атмосферних опадів та грунтових вод,що можуть вийти на поверхню. Але ці площі за жодних обставин недоцільно намагатися повернути до сільськогосподарського виробництва. Дуже дорого. А ось будувати на них нові міста – можна та треба. Один котлован,гідроізольований та заповнений грунтом перетвориться на парк,що буде забезпечувати відпочинок та мікроклімат для певної кількості будинків.
ПОЛИВ РОСЛИН – ФУНДАМЕНТ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.
Південний схил горба на початку літа справляє гнітюче враження. Випалена земля. Нічого путнього там не росте – бо бракує рослинам вологи. Поливати схил водою – матимете гарантовано руйнування схилу. Замкнене коло. А якби у капілярів грунту на схилі була завжди змога доправляти вологу до корневої системи рослин. Такої кількості вологи недостатньо для руйнування схилів та утворення зсувів.Рослини,а зараз мова йде про конкретну рослину – енергетичну вербу,почувають себе на схилі більш ніж комфортно.Волога є,сонця – достатньо. Корнева система куща перетворила схил на моноліт. Пагони ростуть швидко. Ну навіщо купляти газ по шаленій ціні.коли ці кошти можуть залишитися у внутрішньому обігу держави? Споживач платить за Кілокалорії,а хіба йому цікаво.що саме було спалено в топці,якщо перебоїв в доправленні гарячої води не було?
Незалежна Естонія тільки одну зиму мала проблеми з енергоносіями,коли раптово «отримала» європейські ціни на газ. Незалежна Україна 20 років не вирішувала проблему,а навпаки,перетворила все на театр абсурду.Принаймі,такий вигляд це має в очах пересічного українця. Але для непересічних громадян така ситуація більш ніж бажана. Чи настане час,коли інтереси чиновників будуть співпадати з інтересами народу? Не настане. Ніколи. Повинна відбутися реформа.яка призведе до утворення місцевих,регіональних еліт. Не менше 70 % коштів повинні депонуватися на рахунках місцевих бюджетів,а не кочувати до Києва. Тоді всім буде цікаво мати власті альтернативні джерела енергоносіїв.які будуть конкурентоздатні та не будуть монополізовані.
P.S. наступний матеріал – розрахунки по економії від нижнього контура поливу рослин на 1 га сільхозугідь.