На сьогодні чотири країни - члени ООН, не рахуючи путінської Росії, визнають так звану "анексію" Криму: Білорусь, Північна Корея, Нікарагуа та Венесуела (Newsweek, 19.04.2025).
Розмови про зміст американського плану, особливо про можливість визнання "анексії" США вже підривають міжнародний порядок встановлений за результатами Другої світової війни.
Якщо нахабне, неспровоковане вторгнення та окупація частини незалежної країни Європи буде нормалізовано як «спірне питання» з перегонами та викручуванням рук «визнання», це відкрило би прямий шлях до реваншу результатів Другої світової - включно з нормалізацією нацистського захоплення Європи.
Про жодні основи закону та порядку в такому сценарії для майбутнього світу говорити неможливо.
"Я сумніваюся, що він це зробить, тому що він розуміє - принаймні радники навколо нього і Державний департамент розуміють - наслідки цього в очах усього світу", O. Мережко, Голова Комітету Ради з міжнародних справ. Річ у тому, що Трамп уже ухвалював такі рішення, наприклад, під час перенесення посольства в Ізраїлі до Єрусалима, і понад те, як ми зазначали, за результатами останніх подій уже неможливо відкидати можливість контролю Росії над Трампом і його оточенням.
До такої можливості - за повідомленнями, озвученої прямими посланцями Трампа, - треба ставитися як до реальної та фактичної загрози для міжнародного порядку що ґрунтується на законі, праві та суверенітеті незалежних країн.
Саме так потрібно ставити питання, прямо зараз, перед реальними партнерами і союзниками України щоби не опинитися в ситуації поставлених перед фактами. Бо тихого, спокійного виходу з такого становища з відновленням статусу кво просто не існує навіть якщо Трампа переоберуть за кілька років. Розбита склянка не збирається і пробка не входить назад у пляшку шампанського. Збиток, завданий міжнародному порядку, заснованому на праві, доведеться відновлювати десятиліттями - і немає жодних гарантій, що це буде можливо.
Це питання треба ставити прямо зараз, на найвищому рівні відповідальності та можливих наслідків.