Колись була така держава – Реч Посполита. Цікаво, але король там був не спадковим, а виборним. Тобто – збирався сейм, на якому шляхта обирала собі короля. Демократично? – з одного боку, так. Але там був суттєвий нюанс – право вето. Тобто, якийсь шляхтич міг крикнути «Не дозволям!», і вся більшість голосів йшла собі в дупу. Зараз це нагадує головні засади ЄС та НАТО – якийсь продажний дегенерат типу Фіцо або Орбана може зірвати необхідне рішення. Наприклад – надати Україні кредит, або накласти на лаптєстан дієві санкції. До слова – право одноосібного беззаперечного вето таки згубило Реч Посполиту. Державу розірвали на шматки, користуючись хаосом в державі, де важливе рішення не могло бути прийнятим з вини одного – єдиного запроданця, або алкоголіка в стані абстиненції, який навіть не розумів сенсу питання.
Сучасна Литва, як колишня складова колишньої Речи Посполитої, розуміє хибність такої практики, бо перенесла на собі її наслідки. Частково, це розуміє і Польща, але там ще багато прикормлених Кремлем політичних повій, яким власна кишеня ближча за національні інтереси. Такі самі в 1792 році в містечку Торговиці (на кордоні з лаптєстаном) створили конфедерацію і закликали в Польщу царські війська. Так поводять себе й інші політикани Європи з кацапськими грошима у кишенях. Їм начхати на майбутнє своїх та інших європейських народів, так само, як начхати на українців і сучасній прокремлівській, просовковій владі ЗЕленого непотрібу, обраного недоумками.
Цікавим є той факт, що Московія у Франції розгорнула оголтєлу пропаганду з приводу розповсюдженого в Польщі кріпацтва. Тобто, країна, яка сама була кріпосницькою, звинувачувала в кріпосництві державу, де селянам жилося настільки вільніше, що з Московії було багато втікачів до Польщі. Катерина ІІ назвала однією з причин (головною) розділу Польщі те, що тисячі селян тікали з Московії в Польщу в пошуках кращої долі. Тут не могли не задіяти і свої шкурні інтереси Прусія та Австро – Угорщина, які теж додалися до «миротворців – розділителів». Московські війська часто робили набіги на Реч Посполиту, виправдовуючи їх «поверненням біглих» (тоді ще не було терміну «русскоязичниє»), але при цьому захоплювали і місцевих, яких закріпачували. Тож тоді, як і зараз, Московія була таким самим брехливим утворенням. А Польщі сильно не повезло в тому, що у неї були дуже сильні сусіди, які бажали нових територій і податкосплатників, а частина шляхти підримувала чужоземні порядки і звала окупантів.
Приблизно теж саме ми бачимо і зараз – окрім того одноосібного права вето в ЄС та НАТО, є купа прокацаплених ділків від політики, а простіше – гнойних мразот, які працюють на лаптєстан, не зважаючи на те, що саме кацапи є загрозою всьому світу – прибери ерефію в її сучасному формуванні, розбий імперію на складові – і зникне загроза вторгнення голодних диких орд на цивілізовані землі.
Як ЄС, так і НАТО потребують глибокого реформування, інакше вони не виживуть. Досить залежати від голосів ідіотів чи продажних гнид. Доки в Європі це не зрозуміють, над ними виситиме загроза знищення їх ситного та спокійного життя. І життя взагалі.