Згідно Wall Street Journal, наслідком так званого «мирного плану» може стати вільна експлуатація природних ресурсів Росії та окупованої частини України великим бізнесом США. Початкова реакція адміністрації на обіцянку Путіна була надто ентузіастичною, що призвело до появи сумнозвісної 28-пунктної пропозиції.
Ми маємо бачити це як воно є: коаліція безпринципного, корумпованого і беззаконного американського великого бізнесу з диктаторськими режимами Росії та Китаю є серйозною, критичною загрозою не тільки для України, але й для всього вільного світу та його майбутнього на цій планеті.
Будь ласка, прокиньтеся: мова йде не про підписання якихось пунктів, а про майбутнє свободи і вільного світу на Землі можливо (чому ні?) назавжди. Якщо беззаконна вісь, альянс керуватиме долями світу, яке може бути майбутнє? Яке і до чого тут "НАТО"?
Це серйозний ризик, і до нього потрібно підходити 1) дуже серйозно і 2) з повним розумінням його наслідків не тільки для України, але й для всього людства. Не про те, щоб підписувати якісь пункти з втомленим обличчям.
В основі цього розвитку лежить тимчасовий збіг інтересів абсолютно безпринципних і, по суті, беззаконних інтересів деяких великих бізнесів у США та інтересів Путіна і пов'язаної з ним диктаторської аури, зокрема Китаю. Інтереси цієї групи зараз збіглися в тому щоб перетворити беззаконну війну Путіна на щось більше: претензію і здатність вирішувати долю вільних націй. Україна не одна, пам'ятаєте? Претензії та вимоги висувалися щодо Данії, Канади та деяких європейських країн.
Ще раз для сліпих та наївних: кліка диктаторів та «міжнародне право» не можуть разом керувати світом. Ви розумієте? Одному доведеться поступитися — кому? Так: завтра.
Це важке випробування, але не таке безнадійне, як у перший рік Другої світової війни. Є фактори, які можуть зіграти на користь вільних націй, але тільки якщо, як і тоді, вони докладуть усіх зусиль і думок до захисту та завоювання майбутнього. Немає часу на очікування та вагання. Той, хто не діятиме в такі часи, може втратити все: і швидше за все, втратить все. Сюрпризів тут не буде.
Що важливо:
1. Час для цього опортуністичного союзу є обмеженим, і годинник тикає. Політика адміністрації Трампа-Краснова є вкрай непопулярною, а підтримка її падає. Економіка Росії явно увійшла в зону кризи. Годинник тикає, і це пояснює безпрецедентний тиск на Україну щоб вона поступилася. Але майбутнє вільної нації та світу не можна просто так відписати на папері.
2. Легітимізація путінської війни та окупації лежить в самій основі цієї затії.
Зокрема, легітимізація агресії та окупації усуває перешкоди та відкриває шлях до: скасування санкцій та повної інтеграції Росії (план Віткоффа); реабілітації та уникнення будь-якої відповідальності за дії, подібні до тих, що відбувалися під час Другої світової війни в Європі: подія, що не має прецеденту в післявоєнній історії та матиме величезний вплив на всю історію.
Саме тому підписувати її не можна. Зрозуміло.
3. Україна і вільний світ можуть грати на виграш часу: але повинні бути готові до будь-яких поворотів подій.
Не можна щось здобути, втративши все, майбутнє. Деякі дії та хитрощі можливі, а інші — ні: сьогодні ця межа є дуже чіткою. Україна та її справжні союзники мають бути готовими до будь-яких або всіх таких дій:
- Одностороннє тимчасове - до другої половини 2026 року, скасування санкцій проти держави-агресора
- Одностороннє і, знову ж таки, тимчасове визнання деяких окупованих територій
- Суттєве скорочення або навіть повне припинення надання допомоги в галузі безпеки.
Так: ми говорили про все це ще на початку року: тoж жодних сюрпізів тут бути не може. Є звичайне українське злодійство, яке справді важко зрозуміти – i є безладність та безвідповідальність які коштували майбутнього нації. Жодних сюрпpізів тут бути не може.
4. Необхідно створити справжній, щирий союз вільного світу. Справжній для майбутнього, всі за одного і один за всіх.
Всі розуміють, про що тут йдеться: не потрібно показувати тa пояснювати. Всі беруться до справи і роблять те, що потрібно – час мудрих розмов давно минув. Останній критерій: жодних обмежень у використанні будь-чого для захисту майбутнього.
Жодних марних тa безглуздих ігор з майбутнім. Ось так ми знаємо. Решта – поза увагою: ввічливі посмішки та фотo, коли завгодно.
5. Жодних вагань перед лицем реальності: цінність Росії для опортуністичного капіталу та Китаю різко впаде якщо вона вступить у період хаосу та колапсу.
Вчора це було «занепокоєнням» – але сьогодні це найнадійніший, a можливо, останній реальний спосіб захистити майбутнє. Побачте це і зрозумійте: іншого шляху немає. Інші шляхи, завдяки, не в останню чергу, Байдену та дурості, закриті.
Тож не спите, дивлячись на реальність: це може коштувати усього. Так, майбутнього.
Ну і добре, що сьогодні: 30.11.2025 всі знали. Значить, моя совість і руки чисті. Що буде, те буде: нехай буде.