Ми не хотіли створювати ще одну ветеранську організацію, яка буде займатися тільки тим же що і решта. Ми хотіли створити структуру, яка відповідатиме як на запит на активну діяльність великої частини ветеранського спільноти, так і на запит суспільства в цілому.
Чим же ми відрізняємося від інших?
Не є таємницею, що більшість подібних організація займаються безсумнівно важливою справою – захистом прав ветеранів, і залученням суспільства довирішення проблем ветеранів. І це вірно.
Але чому тільки держава має займатися нами. А не ми – державою?
Згадайте, хто саме за останні вісім років пройшов загартування війною з російським агресором?
Особливо в період мобілізації 2014-2016 року це були люди з абсолютно всіх шарів суспільства, майже всіх можливих професій. Серед нас були як люди практичних робочих спеціальностей, так і вчителі, економісти, юристи, науковці, айтішники, бізнесмени, представники культури, фермери, інженери – і багато-багато інших. Власне, це величезний потенціал фахівців у всіх сферах. Ще й загартованих війною, абсолютно переконаних у тому, що «Україна понад усе!», І об’єднаних найміцнішим з існуючих зв’язків – почуттям бойового братерства. Саме братство по зброї, народжене в зоні смертельного ризику – забезпечує взаєморозуміння між людьми, і абсолютно братні зв’язки, і взаємини, які іноді міцніше кровних.
Так чому ж ідеологія багатьох ветеранських організацій – «Ми поза політикою?»
Ми брали участь в найголовнішій політиці держави – захисті самої держави і своїх співгромадян. Наш вплив був величезним. Саме ми – добровольці, військові, Нацгвардія і інші силові структури – зупинили агресію, і дали всім іншим, включаючи державний і політичний апарат – мобілізуватися, наростити сили, і разом протистояти ворогові. Саме добровольці, військові та волонтери показали іншим приклад – чого можна домогтися за рахунок мужності, самовідданості і мотивації. Саме ми були вістрям політики держави.
Так чому нас намагаються одягнути в білий одяг і рукавички «Поза політикою?» Чому наш величезний потенціал не має бути використаний там, де визначається курс і завдання держави?
На початку війни, при будь-яких проблемах зазвичай говорили: «Хлопці прийдуть – порядок наведуть». У цій короткій фразі і сформульований запит суспільства на нашу участь в його житті. Це той самий – найвищий ступень довіри, про який каже будь-яка соціологія.
Але може деякі люди розраховували, що ми повернемося з війни, помахаємо кулаками (або зброєю) і посадим когось в м’яке владне крісло, або на трон. А потім сором’язливо відійдемо убік. Вони помилялись.
Але і в тому, що ми будемо спокійно дивитися, на то, як демонтують і нищать державу, за яку ми воювали – вони теж помилялись.
Люди, які пройшли війну з росією – величезна сила. З величезним досвідом у всіх сферах. І ми хочемо дати їм можливість наводити порядок у цій країні. Саме через доступ в політику. Саме через придбання політичного досвіду. З можливістю змінювати в кращу сторону свою країну. По-діловому і цивілізовано. З можливістю захищати її від деструктивних дій на будь якому рівні.
Взагалі-то, пора міняти наше перекручене поняття про еліту, здатну управляти державою.
Історично, світові еліти вийшли з середовища воїнів. Сильних і переконаних людей. Готових захищати інших, не звертаючи уваги на ризик і загрозу власному життю.
Саме тому, в багатьох цивілізованих країнах, століттями і до сих пір – шлях в еліту, до державного управління лежи через військову службу. Тобто люди, які довели на ділі, що вони готові заради своєї країни і її громадян, пожертвувати найдорожчим – вже перевірені в справі. І вже все довели.
І якщо ці люди, бажають докласти свої сили в побудові, зміцненні і розвитку держави – їм сприяють і допомагають.
Ми прагнемо остаточно стати частиною цивілізованого світу. І повинні брати від нього краще. Такий принцип формування еліт – це найкраще.
Одна з головних завдань «Братів по зброї» – допомагати, навчати, шукати точки докладання – і виводити людей, які пройшли війну за Україну – в політику і державне управління.
І якщо ви хоч раз, хоча б в думках повторювали з надійною слова «Хлопці прийдуть – порядок наведе» – ви повинні це зрозуміти, прийняти, і підтримати. Бо це той самий випадок.
Ми не створюємо «альтернативну військову партію», ми будемо підтримувати обраний в 14 році правильний курс на побудову сильної, розвиненої, заможної, національно свідомої держави Україна. «Україна понад усе!» – для нас не гасло. Це модель держави, яка поважає себе, свою мову, історію і культуру. Яка здатне захистити себе від ворога, і створити цивілізовані, сприятливі умови для своїх громадян. І дотримуватися насамперед своїх інтересів. І нікому не дозволяти вказувати як нам жити – з позиції міфічного «старшого брата». Для нас це національна ідея. І в цьому ми безсумнівні націоналісти – як і будь-який усвідомлений громадянин України.
Людей, які пройшли війну не можна налякати – вони вже бачили найстрашніше. Більшість з них – не можна купити. Вони захищали цінності, які вище за гроші. Вони знайомі з ситуаціями, в яких гроші не вирішують нічого. У них є принципи, які значно чесніше «понять »за якими живе пів-країни.
Прийшов час справжніх еліт. І ветерани, чи «люди війни» – повинні в них увійти. Тільки тоді держава буде життєздатною.
Був такий справжній ветеран Джон Кеннеді. Він сказав під час своєї президентської інавгурації «« Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни ». Він був абсолютно правий. І в ряди «Братів по зброї» ми кличемо людей, яким не треба пояснювати сенс і правильність цієї фрази. Тому, що в перекладі на солов’їну мову це і буде «Україна – понад усе!»
Чи будемо ми «приватної армією» або «силовою структурою» для просування чиїхось бізнес інтересів? Безумовно – ні.
Чи будемо ми допомагати нашим людям підтримувати форму, боєздатність і навички, щоб при необхідності в найкоротший термін влитися з резерву до лав діючої армії? Безумовно – так.
Чи будемо ми захищати права ветеранів? Природно будемо. На всіх рівнях.
Чи будемо ми допомагати їм у вирішенні проблем? – Звичайно. Шо буде можливим. Але ми не плануємо ставати структурою «для повирішувати».
Чи будемо ми дійсно навчати наших людей усього, що допоможе їм стати справжніми політиками? – Обов’язково.
Чи будемо ми просувати їх у владу і державне управління всіх рівнів? Так. І це одна з головних наших цілей.
Чи будемо ми піклуватися не тільки своїми внутрішніми проблемами, а й допомагати своїй країні і її людям? Так. Це наша головна мета.
Пора об’єднати сили людей, які довели свою вірність країні в бою. І рятувати країну від некомпетентності, зради і розчарування.
Саме ці люди не дозволять віддати, продати і закреслити те, за що вони воювали.
Досить ховатися за нав’язану нам «аполітичність» і нескінченно «чистити кулемет».
Пора об’єднувати тих, хто вміє правильно діяти, а не тільки правильно говорити.
І йти до мети. До перемоги. Разом. Крок за кроком. Невідворотно. Як це прийнято у військових. У братів по зброї.