Акція в підтримку родин зниклих безвісти «Павлоград, МИ Є!» пройшла.
Це вже четверта локальна акція, що організували та провели мами в «Об’єднання родин зниклих безвісти «НАДІЯ». Четверта, але й перша.
Вперше акцію запровадили в районному центрі Дніпропетровщини. До цього дня акції проводились в столиці та обласних центрах України. Чи щось змінилось? Без сумніву так.
По-перше було менше преси. Переважно представники павлоградських СМІ. Але вели вони себе дуже активно. Жодна мама не залишилась без уваги.
По-друге ставлення влади міста відрізнялось від ставлення влади обласних центрів. Навіть не влади. Ставлення працівників міської влади приємно вразило учасників акції. Тільки но учасники акції почали розвішувати фото зниклих безвісти, як з міськвиконкому з’явились люди, що принесли стілець для мам, яким важко було стояти на ногах. І самі активно включились до підготовки акції. Це було приємно – людське ставлення до мам зниклих безвісти, і допомога.
На цьому приємні несподіванки не скінчились: городяни підходили до портретів, цікавились хто це, уважно дослухались до відповідей, багато хто залишався поряд до самого закінчення акції. Багато держслужбовців прийшли підтримати родини зниклих, прийшло кілька депутатів міської та районної Рад. Депутати Вадим Іванченко та Володимир Куцевол принесли квіти. Учасниці акції – насамперед жінки. Квіти – це завжди свято. І ми дуже вдячні їм за саме цей вчинок.
Підтримали мам і представники церкви, капелани Дніпра та Павлограда. Тож сама акція почалась з молитви, та виголошення імен зниклих безвісти, і військових і цивільних громадян України.
Уже не вперше, але дуже приємно, що на акцію приїхала і голова «Асоціації родин зниклих безвісти «Едельвейс», що об’єднує родини зниклих Донецької та Луганської областей.
І найголовніше: на акції були два нових, яскравих, рукописних плакати: «КАБМІН, ДАЙ ПРАЦЮВАТИ КОМІСІЇ» та «КАБМІН, ЗА ЩО?»
Одна з організаторок акції Вікторія Солодухіна так прокоментувала їх появу:
Ми впевненні, що зараз саме Секретаріат Кабінету Міністрів повністю заблокував роботу Комісії з питань зниклих безвісти за особливими обставинами. Заблокував, навіть не дивлячись на Указ Президента України №495/2020 від 11.11.2021р, де Президент Зеленський прямо указав на відповідальність Кабінету Міністрів в забезпеченні нормальної діяльності Комісії.
Зараз саме Секретаріат Кабінету Міністрів вирішує нашу долю, та долю наших рідних та близьких. І вирішує він не на нашу користь. Чому? За що? Ми не знаємо. Тому й питаємо: Кабмін, за що?
Може саме це питання приверне увагу влади України до того що, становище Комісії на теперішній момент – критичне.
Сама Комісія була призначена розпорядження Кабінету Міністрів ще в липні 2020р, перше засідання провела аж у жовтні 2020р, а Голову Комісії було обрано в середині грудня 2020р. І це все! Далі – тиша.
– Положення про Комісію, відправлене Головою Комісії в Секретаріат Кабінету Міністрів ще в лютому 2021р, досі не затверджене;
– фінансування Комісії відсутнє. Кошти на виконання Указу Президента України №495/2020 від 11.11.2020р та положень Закону України №2505-VIIвід 12.07.2018(далі- Закон) не були включені до бюджету України, а зміни до бюджету, що дозволять фінансувати Комісію, досі не внесені;
– відсутнє приміщення для роботи Комісії;
– не призначено Секретаріат Комісії.
– з головою Комісії, що був обраним ще у грудні 2020р. і досі не врегульовані трудові відносини, він вже півроку працює на волонтерскої засаді, що проти норми Закону №2505-VIIІ;
Та хіба порушення Закону тільки в тому?
Але, повернемось до приємного: по завершенню акції мам зниклих хлопців запросив до себе Міський Голова Павлограду Анатолій Олексійович Вершина. На зустрічі, під час чаювання, пан Анатолій запропонував винести на розгляд найближчою сесії міської Ради звернення до Президента України, Прем’єр-міністра України та до Голови Верховної Ради України запит, про розблокування роботи Комісії. Саме з таким проханням учасниці акції і збирались звернутися до мера Павлограда. Тому з радістю прийняли пропозицію. Та подякували меру, та його заступниці пані Алісі Рябової за вирішення кількох складних питань з буденного життя павлоградських родин зниклих безвісти. А також Рибалко тетяні за допомогу в організації акції.
Тож день пройшов плідно. І учасники акції повернулись додому.
Отже «Об’єднання рідних зниклих безвісти «НАДІЯ» дуже вдячно за людяність та увагу до родин зниклих безвісти тим, хто підтримав акцію «МИ Є!» в Павлограді. Це надихає, дає сили надії на те, що все буде добре. Все буде УКРАЇНО!
І ще окреме дякуємо хлопцям з «ОСНОВА МАЙБУТНЬОГО ДНІПРА». Дякуємо за підтримку, хлопці.
Евген Велетнюк, Стас Герасименко, дякуємо за підтримку.