Для росіян в цілому держава і правитель є об’єктом поклоніння, Москва — ІІІ Рим, великий білий цар великої Росії має перемогти ворогів, щоб її оточили, та забрати їхні землі.
Серед росіян було і є багато порядних людей, але ліберали та демократи завжди були у меншості, їх оголошували божевільними, як Чадаєва та зрадниками, як Радищева, Герцена, Сахарова, Немцова.
Росіяни відчувають зверхність над іншими народами. «Російський народ перебував у китайській упевненості, що він вищий за всі народи на світі»
Російська ідея-фікс: нести іншим народам свою «цивілізацію» (православ’я візантійсько-московської закваски», путінський «русскій мір»); Росія завжди намагалася поширити «русскій мір» (під різними вивісками) на весь світ.
«Після свого звільнення від монголів Московія грала роль раба, що став паном. Згодом Петро Великий поєднав політичне мистецтво монгольського раба з пихатим устремлінням монгольського владаря, якому Чингісхан заповів здійснити план завоювання світу» (К.Маркс «Викриття дипломатичної історії 18 ст.», 1857).
Росіяни дуже люблять «освобождать» народи — від ворогів, від експлуатації, від національного гноблення, від націоналістів; але вся ця ідеологія є прикриттям, а «освободiтєлi» насправді захоплювали землі для імперії. Росія «звільняла» Чечню від чеченців, Крим від татар, Латвію від латвійців, Україну від українців. Замість виморених голодом депортованих «звільнені» землі заселяли російськими мігрантами.
Російський мігрант — особливий, він не хоче пристосовуватися до звичаїв корінного народу, він намагається країну перелаштувати під себе. Такого мігранта скільки не годуй, він усе одно на Росію дивиться. Наслідки цього ми сьогодні маємо в Криму та на Донбасі.
Від XV до XX століття Росія збільшила свою територію в 57 разів. «За 234 роки (з 1228 р.) Московщина мала 160 війн. Це були загарбницькі війни, і лише 4 — оборонні» (П. Штепа «Московство», 1968).
Після чергового «упокорення» Чечні, захоплення грузинських земель дійшла черга до України, без якої повноцінної імперії росіяни не уявляють.
Захоплюючи чужі землі, Росія чинила масові злочини проти людяності.
Після Другої світової війни Росія поклала лапу на «визволену» Східну Європу. Гасло про «світову революцію» замінили гаслом «за русский мир во всем мире».
Цю мету розумів Рональд Рейган і у своїй промові (Флорида, 1983) висловився щодо керівників «імперії зла» і населення, яке їх підтримує.
«Через те, що ці тихі люди не підвищують голосу, що вони, як і диктатори до них, вимагають собі лише окремі території, комусь здається, що нам варто сприймати їх такими, якими вони є».
Портрет Путіна дано задовго до його появи. Далі йдеться про росіян, 80% яких підтримують загарбницьку політику.
«Доки вони сповідують всемогутність держави та її перевагу над особистістю, доки вони вірують у своє майбутнє панування над усіма народами землі, вони — центр зла у сучасному світі».
Світ підтримав Рейгана, і російська більшовицька імперія завалилася; нині Путін її відбудовує. Усім людям (західним лідерам насамперед) треба зрозуміти, що для Путіна і путінської Росії Україна — лише етап, їхня мета — світове панування.