Парафраза відомого твору Ернста Теодора Амадея Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер»
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. Частина перша. Магія та її наслідки
Студенти гуляють. Малюнок зі scrible.su
Невдовзі чари таки далися взнаки. І сталося це так. Фабіанові дуже кортіло подивитися виставу, як отой кумедний курдупель посеред заїжджого двору крикне своєму коневі: "Тпр-р-р-р! Тпр-р-р-р!" – і гепнеться з коня окремо від своїх чобіт та як публіка над ним потішатиметься.
Вершник Цинобер
Сподіваючись випередити малого вершника, що їхав дорогою, Фабіан подався до міської брами стежкою навпростець. Проте, коли він прибіг, Цинобера на подвір'ї вже не було. Тільки його кінь стояв на прив'язі в стійлі. Фабіан спитав у студентів, що гуляли на площі перед заїжджим двором, чи не бачили вони тут бундючного горбатого карлика, який щойно приїхав ось на тому коні, й чи не беркицнувся той карлик ненароком з коня тут на подвір'ї, як це щойно сталося на дорозі. І Фабіан розповів друзям недавню пригоду. Студенти дружно реготали, слухаючи розповідь Фабіана, але щодо власника коня були одностайні:
– Боронь Боже! Боронь Боже! Що в тебе за думки, друже! Той юнак був невеличкий на зріст, але тендітної стрункої постави, з приємними рисами обличчя і показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня граційно й спритно, ніби найкращий жокей.
Фабіан отетерів і не знав, що сказати. Тим часом підійшов Бальтазар. Фабіан кинувся до нього, щоб той підтвердив його слова. Бальтазар, хоч і залишився при думці, що гріх сміятися з карлика, якого скривдила сама доля, але мусив визнати, що ніколи в житті не бачив огиднішої поторочі. Всі ж інші студенти наполягали, що це був хоч і малий на зріст, але стрункий юнак із прегарними рисами обличчя. Так ні до чого й не домовившись, всі розійшлися дуже спантеличені. Але чарів того разу ніхто не помітив: ні натовп із затьмареним чарами розумом, ні Фабіан із Бальтазаром, що залишалися при ясному розумі. Тим паче нікому тоді не спало на думку, що існує зв'язок між двома подіями: появою горбатого карлика та пожежею на міській ратуші. Треба сказати, що тої ночі згоріла міська ратуша, яка була збудована понад двісті років тому. Потім, коли було вже пізно, знайшлися мудрі люди, які ці зовсім різні події зіставили; а професор богослов'я та філософії навіть запропонував дуже глибокодумне й розумне їх пояснення. Ось воно у вільному переказі.
Бог створив світ досконалим, тобто таким, що не потребує вдосконалень:
«І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий» (Буття 1:31).
Отже, коли феї, відьми, чарівники, маги втручаються у світобудову неприродним чином, навіть якщо це втручання викликане добрими намірами, як у випадку з панною Рожею, вони вносять свої недосконалі правки в досконалу світобудову. Тобто порушують Божий задум. Кожна надприродна дія порушує природний хід подій – і тоді виникають катастрофи. Так добрий, але надприродний вчинок панни Рожі – її чари над Цахесом Цинобером – порушив зв'язок подій в одному місці простору-часу й викликав катастрофу – пожежу, що знищила керепеську ратушу – в іншому.
Можливо, шановні читачі, ви закинете професору богослов'я та філософії, що він не навів логічного зв'язку між керепеською пожежею й чарами панни Рожі. Так знайте, що це я винен, бо забув хід його думок, як і його ім'я та прізвище, на жаль. Але мушу визнати, що я згоден з шановним професором. Більше від того, я й сам написав щось подібне у 2018 році, коли ще ми, як ті безтурботні керепеські студенти, нічого не знали про чари, які вже згустилися над нами й поки що непомітно опанували волю більшості. Моя стаття називалася "Парадокс рятувальника". В ній, правда, йшлося про дещо інше, ніж чари, а саме: про втручання в минуле з добрими намірами й трагічними наслідками. Зате я добре пам'ятаю логічний зв'язок між причиною та наслідком, у чому можна переконатися з наступної цитати.
«Уявіть собі, що ви в минулому вирішили зробити добру справу. Наприклад, не допустити першої чи другої світової війни або просто врятувати від наглої смерті якусь молоду людину. Це ж добра справа? Хіба можуть бути сумніви? Але як це вплине на майбутнє? А ось як. Врятовані вами люди з часом одружаться. Отже, їх пари не вийдуть заміж (або не женяться) за тих (або на тих), хто були їхніми парами без вашого втручання. У такому разі не народяться діти, внуки, правнуки, що народилися без вашого втручання. Народяться інші, звичайно, але не ті, що вже народилися, поки ви не втрутились. Розумієте? Потрапивши в минуле і врятувавши там людей, ви вб'єте величезну кількість своїх сучасників!»
З іншого погляду цей умоглядний приклад можна розглядати також, як приклад магічного втручання з добрими намірами в природний хід подій. Як ми переконалися, чудесний порятунок за допомогою магії навіть однієї людини в минулому призведе до того, що багато з тих, хто мав народитися, вже ніколи не народяться. А це вже, погодьтеся, гірше згорілої ратуші – це серійне вбивство!
Із всього сказаного напрошується простий висновок: якщо бажаємо щось міняти в нашому світі, то робімо це у злагоді із законами Природи, а не в обхід їх. Наша діяльність подібна до гри в шахи. Грати треба за правилами. Маги ж, феї, відьми, чарівники грають поза правилами, і тим самим створюють хаос замість шахової гри.
Але, здається, я стомив вас, шановні читачі, своїми філософствуваннями. Тому краще повернімося до подій, які аж ніяк не збиралися закінчуватися, а лише тільки починалися.
Читайте далі Частину 2 третього розділу.
Зміст
Вступне слово і РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Маленький виродок
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Студент Цинобер
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. Частина перша. Магія та її наслідки
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. Частина друга. Магічне чаювання у професора Терпіна
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. Небесна карета
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. Частина перша. Доктор Проспер Альпанус
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. Частина друга. Проспер Альпанус береться до справи
РОЗДІЛ ШОСТИЙ. Частина перша. Фея Рожа та міністр Цинобер
РОЗДІЛ ШОСТИЙ. Частина друга. Міжпланетна дипломатія
РОЗДІЛ СЬОМИЙ. Як знешкодити Цахеса Цинобера
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. Втеча Цахеса Цинобера
РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ. Смерть Цахеса Цинобера. Епілог