Для тих, хто не має часу або бажання аналізувати та пов'язувати події, ось короткий інформативний підсумок.
1. Хоча ситуація для російського режиму погіршується з кожним днем, реальних підстав для справжнього миру поки що немає. Просто російський режим не готовий його прийняти і прийме його лише тоді, коли не матиме іншого вибору: вибір буде між залишенням України та неминучим крахом російської економіки та соціальної інфраструктури.
2. Цей черговий спалах танців навколо примарного, уявного «миру» спричинений двома факторами: 1. Оточення Краснова майже відкрито кишить російськими агентами впливу. Сам Краснов, ймовірно, скомпрометований Росією; i 2. Європа робить все можливе, щоб утримати Краснова на своєму боці на випадок, якщо Путін спробує зробити щось відчайдушне.
3. Oтжe: вплив Росії на Краснова та побоювання Європи – єдині справжні причини цієї безглуздої пантоміми. Ніщо інше не є реальним: навіть на йоту.
4. Щоб російський режим прийняв та погодився на справжній мир, є лише один реальний шлях: масове та прискорене знищення та ліквідація агресивного, військового та економічного потенціалу держави-агресора. Ні: інших шляхів, які є можливими та реальними, не існує.
Три десятиліття умиротворення нового імперіалізму Росії 1992–2022 нічого не вирішили - але в результаті призвели до чергової жорстокої агресивної війни в Європі XXI століття.
Якщо ми будемо наполягати на ігноруванні реальності та розуму, ми поринемо в божевілля та відчай де наступним логічним кроком буде крах: тут без сюрпризів. Так, я звертаюся саме до вас.
На даний момент існує лише один РЕАЛЬНИЙ шлях до справедливого і стабільного миру в Європі та світі.
Якщо чесно, я не дуже розумію навіщо розганяти очікування що з неіснуючого плану, чистого диму одних слів може вийти щось реальне. Але гаразд, може це тільки я. Всі знають, втім - дурнів і наївних не залишилося - що розміняти реальні основи тa перспективи безпеки нації на нічого не варті папірці тa порожні обіцянки було б... було. Добре: знайдіть правильне слово самі.
Перегравати перед дементованим Красновим–Піггі, грати пантоміму? Не знаю, наскільки це перспективна стратегія. А ось повірити самим у свою же гру: це завжди реальний ризик. Добрі союзники на Заході займаються цим успішно вже понад три десятиліття.