Костянтин Кулик
Отже, Михайло Саакашвілі на свободі. І поки група прокурорів під керівництвом Костянтина Кулика, якого Держава звинувачує у корупції, і справа відносно якого вже розглядається судом, готується від імені Держави, подавати в апеляційний суд скаргу на рішення суду першої інстанції, який відмовився заарештовувати Саакашвілі, я хотів би поділитися новою, дуже цікавою інформацією, щодо злочинної діяльності,на благо себе коханого, прокурорського афериста і корупціонера Кулика.
Проте, своє невеличке оповідання я хотів би почати с ремарки щодо комсомольсько- прокурорського взірця моралі і чесності, Юрія Віталійовича Луценка.
Ось, як цей полум’яний борець з корупцією призначає керівником групи прокурорів по справі, яка має шалений резонанс у світі, людину, яка звинувачується у корупції? Призначає, а до цього, нагадаю, ще й ініціює нагородження її державною нагородою?
Нікому не здається, що окрім вибіркового правосуддя, яким успішно користується діючий Генеральний прокурор, в голові Юрія Віталійовича присутня і вибіркова принциповість, яка густо замішана на лицемірстві і дволикості? Ось мені здається. Ні, я впевнений в цьому. Як і в тому, що всією своєю поведінкою Луценко свідомо і з задоволенням дзюрить суспільству в обличчя. Така собі комсомольська нахабність плюс панське самоправство - милувати вірних холопів - злочинців і карати ворогів царя-батюшки.
Але, Право і Закон, це не власний набір приладів Юрія Віталійовича для його ж власних забаганок, Це загальносуспільна, державотворча система норм і правил яка існує поза рагульським уявленням Луценка про сучасний світ і цивілізацію.
Втім, повернемося до Кості Кулика. Днями, у реєстрі судових рішень, я відшукав чудову, у своїй показовій сутності, інформацію.
4 квітня цього року Київський районний суд м. Харкова виніс вирок такому собі громадянину Коваленку Борису Борисовичу, якого було засуджено за шахрайство вчинене в особливо великих розмірах яке супроводжувалось викраденням та привласненням документів і печаток, а також їх підробленням і використанням.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/65820705
Скрін з сайту Судова влада.
За номером справи можна перевірити, що в реєстрі за посиланням саме вирок Коваленку Б.Б.
І поки Костю Кулика, який безсумнівно, читає цей текст, плющить від публічної згадки прізвища цього Коваленка, я розповім цікаву історію, про те, яке відношення має Борис Коваленко і його кримінальна справа до улюбленця пана Генпрокурора.
Коли, ще восени 2015 р., я робив своє розслідування корупційної діяльності тоді ще військового прокурора сил АТО, Костянтина Кулика, яке в подальшому, лягло в основу відповідного кримінального провадження, мені вдалося встановити, що в січні 2014 р,, одну зі своїх квартир Кулик використав в якості застави, разом з двома іншими об'єктами нерухомості, для отримання кредиту у розмірі 15 мільйонів гривень від одеського “Фінбанку” фіктивній фірмі “Велторг-2013”, яка належала дружбану Кулика і керівнику, на той час, найбільшого конвертаційного центру Харкова - Євгену Жиліну.
Цей кредит, за інформацією народного депутата Юрія Берези, був призначений для фінансування бойовиків жилінського "Оплоту".
http://m.gordonua.com/news/politics/yuriy-bereza-obvinil-odesskiy-finbank-v-finansirovanii-boevikov-oplota-91824.html
На мою думку, день отримання кредиту, а саме, 23 січня 2014 року, і той факт, що він одразу після отримання зник з жилінської фірми в невідомому напрямку, свідчить про те, що гроші від цього кредиту були спрямовані на оплату жилінських тітушек за фізичну розправу з учасниками Євромайдану. Просто нагадаю, що саме з кінця січня 2014 року тітушки, за допомогою міліції, почали масові й активні дії проти євромайданівців майже по всій країні.
Тут треба зазначити, що від самого початку цей кредит ніхто повертати не збирався і його отримання було заздалегідь спланованим шахрайством. І подальші події, які більшою частиною були відображені у вироку гр. Коваленку, є належним підтвердженням цьому. Це надання коштовної квартири в елітному комплексі.”Дипломат-хол” за адресою м. Київ, вул. Жилянська 59, кв.1326 у вигляді застави для отримання мільйонного кредиту фірмі терориста Жиліна, знайшло своє висвітлення у кримінальній справі відносно Кулика.
Правда, як можна побачити на фото, Костя у своє виправдання увімкнув мегадурня. Ця квартира, у 250 квадратів, в якій він проживає разом зі своєю співмешканкою, гр. Німець і двома спільними дітьми, і яка є частиною апартаментів Кулика загальною площею 488 м.кв., на правах власності належала тоді матері Кулика - Світлані Василівні Кулик. Так ось. Увімкнувши, як я вже сказав, мегадурня, Костя заявив, що нічого не знав про те, що його мати виступила майновим поручителем по кредитному договору (договір овердраіфту) з ПАТ “Фінбанк” і надала у заставу його помешкання. А про існування договору іпотеки і накладених обмеженнях на цю нерухомість він дізнався лише у січні 2015 року, коли до нього прийшла міліція сфотографувати цю квартиру.
(Я прямо так і уявляю, як мати Кулика розмірковувала при укладенні договору іпотеки, - А нахєр мого рідного синулю, нахєр його двох малолітніх діточок - моїх онуків! Краще віддам я квартиру де вони всі живуть у заставу банку, аби гарний хлопець Жилін отримав кредит хєр знає на що.)
Ага, ми всі, цьому всьому охоче віримо - Костя, звісно, ні сном, ні духом. Коротше, гроші від “Фінбанку” Жилін отримав. Гроші ці, зрозуміло, з банківських рахунків зникли і були поділені між головними бенефіціарами афери.
Щось, мабуть, перепало і тітушкам, на хліб. Але, без масла. Бо масло було притримано для інших гарних людей. Вже в травні 2014 року, мати Кулика,(.хто ж ще?) позичила високопосадовій особі банку “Хрещатик”, такій собі Надії Тисовській $700 000. Звичайна позика для пенсіонерки і матері українського прокурора. Хіба, ні?
Через два роки 700 тисяч доларів, перетворилися, практично, на один мільйон доларів, який за рішенням суду громадянка Тисовська повинна була повернути Світлані Кулик.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/56596657
Втім, за моїми даними, Надія Тисовська стверджувала, що насправді гроші їй надав у позику Костя Кулик, а не його мати. Причому, не 700 тисяч доларів, а всього 400 тисяч.
Не знаю, яким чином Кулику вдалося нагнути громадянку Тисовську на додаткові $300 000 за договором позики, але, хіба є перешкоди в Україні для чесних і професійних прокурорів у таких дрібницях? Дивіться, як все просто. Було $400 000, потім в один момент стало $ 700 000, а на виході $1 000 000. Чисто прокурорська грошова арифметика.
Але, повернемося до товариша Коваленко Бориса Борисовича і згадаємо, що за наданий кредит фірмі Жиліна “Велторг-2013”, “ПАТ “Фінбанк” отримав заставу. Разом з квартирою Кулика, за цим кредитним договором, такою заставою були ще два об’єкти нерухомості.
Але ж, пам'ятаєте, я писав, що отримання кредиту “Фінбанка”, це була заздалегідь спланована афера? Ні Жилін, який надав для іпотеки два інших об'єкта нерухомості зі своїх підприємств, ні його дружок Кулик з розкішною квартирою у якості застави, роздеребанівши кредитні кошти розлучатися зі своїм майном, чомусь не захотіли. Ось тут, як говориться, на сцену і виходить Борис Коваленко. Цей, раніше неодноразово судимий товариш, протягом весни - літа 2014 р. за допомогою підроблених документів, печаток і штампів, в першу чергу, підроблених документів і печаток ПАТ “Фінбанк”, шляхом зухвалих шахрайських дій, зняв у реєстраційній службі всі заборони відчуження, які були накладені на об’єкти нерухомості, в тому числі, на квартиру Кулика, згідно договору іпотеки по кредиту “Фінбанку” фірмі “ Велторг 2013”.
Правда, на той час Жилін вже втік до Росії, влада в країні змінилася, почалася війна і кримінально- прокурорські запобіжники, які, зазвичай, супроводжують такі махінації, тимчасово перестали працювати, в результаті чого, шахрайство розкрилося і за цим фактом було відкрито кримінальне провадження. Я не буду тут переписувати весь злочинний механізм дій гр. Коваленка. Хто хоче ознайомитися з ним детально, може перейти за посиланням на реєстр судових рішень на початку статті і, як кажуть, оцінити красоту гри і взагалі всю “многоходовочку”.
Проте, зроблю невеличке цитування вироку громадянину Коваленку :
При цьому ОСОБА_1 ( Б. Коваленко. Прим. автора) та невстановленою особою була визначена кінцева мета складання та використання завідомо підробленого документа - незаконне припинення іпотеки на квартиру (Кулика. Прим. автора), яка є заставним майном та знаходиться в іпотеці за договором овердрафту №03/01/14 від 23.01.2014 укладеним між кредитором ТОВ «Велторг 2013» та позичальником ПАТ «Фінбанк», зобовязання по якому не виконані.
Пречудово ! Кінцева мета шахрайських дій Коваленка і невстановленої особи - незаконне припинення іпотеки на квартиру Кулика! Але Кулик нє прі дєлах ! Кулика ніхто ні в чому не звинувачує!
Мабуть громадянин Коваленко робив свій шахрайський злочин виключно “із любві к іскуству”, а Костя Кулик просто рядом пробігав. Так рядом, що вже через п’ять днів після незаконного зняття обмежень з цієї квартири, він швиденько переоформив її з матері на самого себе і одразу передав у іншу іпотечну заставу - своїй громадянській дружині, Ірині Німець, через позику своєму куму. Типу, профіт!
Але, якщо Костя не був в темі, хто йому розповів, що заборони відчуження на фактично його квартиру вже нема? І хто цей невідомий, який, згідно вироку суду, супроводжував злочинні дії Бориса Коваленка, щодо шахрайського припинення іпотеки на квартиру Кулика? У Кулика ніхто не цікавився?
Ось так в нашій країні здійснюється правосуддя. Коли головний, явний і відвертий, жодним чином не замаскований, вигодонабувач злочину, скоєного виключно в інтересах цього вигодонабувача, залишається осторонь від реакції правоохоронних органів, а в тюрму йде лише один виконавець - дрібний шахрай.
Якщо ж взяти до уваги, що цей вигодонабувач є співробітником ГПУ, причому, співробітником, який обласканий самим Генеральним прокурором і нагороджений Президентом країни, то стає зрозумілим і вкрай очевидним, що в нашій країні правове свавілля та знущання над Законом і здоровим глуздом, попри всі демагогічні заклинання і Генерального прокурора і Президента нікуди не ділися.