Генералам та полковникам про сучасну СЬОГОДЕННУ війну.
Повертаюсь думками до своєї публікації про те як верховний головнокомандувач публічно зізнався що він взагалі не займається верховним головнокомандуванням на найважчих ділянках фронту ***.
Як взагалі можна організувати оборону і зупинити ворога, коли за основними поставками немає ланцюжку, який пов'язує військові поставки з реальною практикою на фронті, ... коли вибудована і утримується таке управлінська структура ЗСУ, якою взагалі принципово неможливо керувати, не то що людям з КВНу, а навіть реальним талановитим управлінцям.
Нашим постсовковим людям які не знають і навіть не поважають логіку, важко таке пояснювати якщо можливо взагалі. Якщо коротко, проапелюю до історичного фактажу: за всю історію людства у військовій справі виявлено, що людина максимально ефективно може керувати ТІЛЬКИ ТРЬОМА підлеглими підрозділами. Їй треба знати і розуміти проблеми в цих підрозділах, їх розвиток, ситуації на стиках з сусідами - це шість стиків,... А от у військовій "структурі" України під Зеленським люди "керують" і ста бригадами і 15 бригадами це управлінська дебільненька нісенітниця... Таку інформацію людина просто за день не зможе всю дізнатися та зрозуміти. Зрозуміло що ніхто там нічим не керує тільки, якщо публічно вилазять дірки/скандали/злочини/крахи, а вони обов'язково мають постійно вилазити скандальні, фатальні проблеми, то тоді намагаються якось закрити чи прикрити/ретушувати ці скандали. От і все псевдокерування.
Але те, що я тут пишу стосовно тактики та стратегії, згодиться І для локальних командирів незалежно від управлінського абсурду на верхівці України.
Все частіше і частіше чую інформацію про те як командири безнадійно посилають відбивати свіже-захоплені ворогом позиції. Простим людям важко собі уявити наскільки це є дебілізмом. Зараз нас йдуть вузькі наступи ворога, там де в нього зосереджена дуже гарна перевага у безпілотниках, артилерії, авіації, командуванні, координації та логістиці,... і тільки дебіл кине туди десяток-сотню хлопців "відбивати" позиції, захоплювати свіже-втрачені позиції. Це просто вигон людей на смерть або полон. Потрібно контратакувати в іншому місці там де нема такого ворожого заточеного вістря військового списа, немає його значної переваги ... А ця нинішня практика "відбивання позицій", зустрічні бої - це чисте знищення власної армії, найкращих її людей, сил і засобів.
Якщо у якомусь конкретному місці ворог заточив таке ударне організаційне угрупування (вістря списа), треба поруч враховувати дистанцію до нього, щоб можна було провести контр-операцію, доки ворог не встигне зманеврувати цим вістрям списа. Треба зважати також на те, що у путіністів теж дуже поганенько стосовно вертикального управління і він не може кваліфіковано розпорошуватись на багато ділянок. У путіністів непотизм та перевага персональної лояльності перед професіоналізмом теж зашкалює, і вона ще значно підсилена тим, що йде з самого верху, з масовими фатальними алкашизмом, наркоманією, корупцією та відсутністю будь-якої ідеології, окрім дебільненько-казково-фантазійної... Зі скотськими та брехливими взаємовідносинами між підлеглими та начальством...
Треба розуміти, що кожний наступаючий поток російських одноразових бомжів, побудований не на них, а на тому, що за ним стоїть
- заград-отрядо-вертухайська машина, підсилена дронами, яка вкидає цих бомжів у м'ясорубку, забезпечує їх постійний підкид та
- стоять підрозділи БПЛА, артилерія, авіаційні підрозділи (до них не доберешся, особливо на рівні бригади, але треба/можливо організувати контр-дію авіації ворога КОНКРЕТНО ТИМЧАСОВО НА ДАНІЙ ДІЛЯНЦІ).
І доки ти не зламаєш цю машинку конвеєра, боротися з передовими бомжиками на периферії абсолютно марно, - підкидають потік нових і нових. Зрозуміло, що треба в інших місцях підрізати цей спис, щоб обрізати його за логістикою/управлінням, важливими компонентами, не там, де залізне вістря списа ворога, а ближче до руки/голови.
Можливі, навіть десь можуть бути постійними ситуаціями коли підрізати вістря списа можливості немає. Тоді, можливо, немає іншого виходу, ніж грати у аналогічну контр-гру, - бити аналогічними заточеними списами (сконцентрованими ефективними силами) в інших місцях, які у ворога слабкі, там де можна хоча б не захопити щось, але створити вигідну оперативно-тактично конфігурацію, створити значні загрози.
На ділянках же концентрованого ворожого тиску треба зосередитися не на класичній обороні, а на уповільнені, на нанесенні максимальної шкоди ворогу та на організації тактично-оперативних пасток для окупантів.
Послаблена жиденька лінія оборони має бути підкріплена маневровими ударними групами БПЛА. Бо ворог веде наступ по три бомжика тут, по три бомжика там,... а потім десь б'є невеличкою бронегрупою по розтягнутій обороні. От ці групи і мають чекати/зустріти безпілотники концентровано. Тобто має бути декілька два три-рівні дронових груп одні для повсякденної протидії піхоті, інші для відбивання броньованих ударів, треті для пошуку глибинних цілей, ...
Класичні військові звикли, що вістря списа воно таке дуже сильне, дуже броньоване,... а тут воно невидиме, м'яке, з трійок бомжиків, але воно значно жорстке стосовно їх підтримки авіацією артилерією та в першу чергу дронами.
Іноді це вістря дуже важко визначити розвідці, але його видно за результатами. Якщо десь продавили оборону, то це не просто три бомжики прийшли і її продавили,... за ними щось стоїть, часто невидиме,... і то були не три бомжики а 40 раз по три, та з величезною невидимою підтримкою.
Зрозуміло, що з такою специфікою розвідка і наземна, і авіаційна все одно має намагатися визначати де суттєві деталі цього невидимого списа, щоб підбивати не тільки м'яке вістря з бомжиків а і управлінсько-дроново-авіаційно-артилерійські структури. Зрозуміло що тут треба значно підсилювати розвідку вищих рівнів управління. А на нижчі рівні треба більше віднести функцію своєчасного кваліфікованого інформування про тиск вістря списа в конкретних місцях.
Часто розвідник має бути не попереду військ, а якийсь фахівець розвідник з апаратурою має стояти і за військами першої лінії та швидко оперативно визначати орг. структуру атаки ворога, визначаючи момент її значного підсилення чи небезпечної технологічної зміни та негайно про це докладати наверх.
Я розумію що щось я насипаю для конкретних командирів дуже високе, ідеальне,особливо для абсурдних управлінських умов,... але все одно, навіть у найкрутіших обставинах щось треба вловити і використати.
///
*** -
https://enigma.ua/articles/zelenskiy-yakiys-film-zhakhiv-strakhitliviy-khorror-same-strashne
https://www.instagram.com/zelenskyy_official/reel/C-pZxUGMFzK/
Ранкова доповідь Головкома Олександра Сирського щодо ситуації на всіх основних напрямках
"С.: ...про оборонні операції на східному та південному напрямку...
З.: Подивіться, будь ласка, якщо чогось там ще не вистачає, ми можемо дати. Я розумію, поки передаються відповідні пакети від партнерів, розумію що не просто, але може там можна ще якось посилити наші війська на цих напрямках зверніть на це увагу. Зверніть на це увагу."
Генералам та полковникам про сучасну СЬОГОДЕННУ війну.
Повертаюсь думками до своєї публікації про те як верховний головнокомандувач публічно зізнався що він взагалі не займається верховним головнокомандуванням на найважчих ділянках фронту ***.
Як взагалі можна організувати оборону і зупинити ворога, коли за основними поставками немає ланцюжку, який пов'язує військові поставки з реальною практикою на фронті, ... коли вибудована і утримується таке управлінська структура ЗСУ, якою взагалі принципово неможливо керувати, не то що людям з КВНу, а навіть реальним талановитим управлінцям.
Нашим постсовковим людям які не знають і навіть не поважають логіку, важко таке пояснювати якщо можливо взагалі. Якщо коротко, проапелюю до історичного фактажу: за всю історію людства у військовій справі виявлено, що людина максимально ефективно може керувати ТІЛЬКИ ТРЬОМА підлеглими підрозділами. Їй треба знати і розуміти проблеми в цих підрозділах, їх розвиток, ситуації на стиках з сусідами - це шість стиків,... А от у військовій "структурі" України під Зеленським люди "керують" і ста бригадами і 15 бригадами це управлінська дебільненька нісенітниця... Таку інформацію людина просто за день не зможе всю дізнатися та зрозуміти. Зрозуміло що ніхто там нічим не керує тільки, якщо публічно вилазять дірки/скандали/злочини/крахи, а вони обов'язково мають постійно вилазити скандальні, фатальні проблеми, то тоді намагаються якось закрити чи прикрити/ретушувати ці скандали. От і все псевдокерування.
Але те, що я тут пишу стосовно тактики та стратегії, згодиться І для локальних командирів незалежно від управлінського абсурду на верхівці України.
Все частіше і частіше чую інформацію про те як командири безнадійно посилають відбивати свіже-захоплені ворогом позиції. Простим людям важко собі уявити наскільки це є дебілізмом. Зараз нас йдуть вузькі наступи ворога, там де в нього зосереджена дуже гарна перевага у безпілотниках, артилерії, авіації, командуванні, координації та логістиці,... і тільки дебіл кине туди десяток-сотню хлопців "відбивати" позиції, захоплювати свіже-втрачені позиції. Це просто вигон людей на смерть або полон. Потрібно контратакувати в іншому місці там де нема такого ворожого заточеного вістря військового списа, немає його значної переваги ... А ця нинішня практика "відбивання позицій", зустрічні бої - це чисте знищення власної армії, найкращих її людей, сил і засобів.
Якщо у якомусь конкретному місці ворог заточив таке ударне організаційне угрупування (вістря списа), треба поруч враховувати дистанцію до нього, щоб можна було провести контр-операцію, доки ворог не встигне зманеврувати цим вістрям списа. Треба зважати також на те, що у путіністів теж дуже поганенько стосовно вертикального управління і він не може кваліфіковано розпорошуватись на багато ділянок. У путіністів непотизм та перевага персональної лояльності перед професіоналізмом теж зашкалює, і вона ще значно підсилена тим, що йде з самого верху, з масовими фатальними алкашизмом, наркоманією, корупцією та відсутністю будь-якої ідеології, окрім дебільненько-казково-фантазійної... Зі скотськими та брехливими взаємовідносинами між підлеглими та начальством...
Треба розуміти, що кожний наступаючий поток російських одноразових бомжів, побудований не на них, а на тому, що за ним стоїть
- заград-отрядо-вертухайська машина, підсилена дронами, яка вкидає цих бомжів у м'ясорубку, забезпечує їх постійний підкид та
- стоять підрозділи БПЛА, артилерія, авіаційні підрозділи (до них не доберешся, особливо на рівні бригади, але треба/можливо організувати контр-дію авіації ворога КОНКРЕТНО ТИМЧАСОВО НА ДАНІЙ ДІЛЯНЦІ).
І доки ти не зламаєш цю машинку конвеєра, боротися з передовими бомжиками на периферії абсолютно марно, - підкидають потік нових і нових. Зрозуміло, що треба в інших місцях підрізати цей спис, щоб обрізати його за логістикою/управлінням, важливими компонентами, не там, де залізне вістря списа ворога, а ближче до руки/голови.
Можливі, навіть десь можуть бути постійними ситуаціями коли підрізати вістря списа можливості немає. Тоді, можливо, немає іншого виходу, ніж грати у аналогічну контр-гру, - бити аналогічними заточеними списами (сконцентрованими ефективними силами) в інших місцях, які у ворога слабкі, там де можна хоча б не захопити щось, але створити вигідну оперативно-тактично конфігурацію, створити значні загрози.
На ділянках же концентрованого ворожого тиску треба зосередитися не на класичній обороні, а на уповільнені, на нанесенні максимальної шкоди ворогу та на організації тактично-оперативних пасток для окупантів.
Послаблена жиденька лінія оборони має бути підкріплена маневровими ударними групами БПЛА. Бо ворог веде наступ по три бомжика тут, по три бомжика там,... а потім десь б'є невеличкою бронегрупою по розтягнутій обороні. От ці групи і мають чекати/зустріти безпілотники концентровано. Тобто має бути декілька два три-рівні дронових груп одні для повсякденної протидії піхоті, інші для відбивання броньованих ударів, треті для пошуку глибинних цілей, ...
Класичні військові звикли, що вістря списа воно таке дуже сильне, дуже броньоване,... а тут воно невидиме, м'яке, з трійок бомжиків, але воно значно жорстке стосовно їх підтримки авіацією артилерією та в першу чергу дронами.
Іноді це вістря дуже важко визначити розвідці, але його видно за результатами. Якщо десь продавили оборону, то це не просто три бомжики прийшли і її продавили,... за ними щось стоїть, часто невидиме,... і то були не три бомжики а 40 раз по три, та з величезною невидимою підтримкою.
Зрозуміло, що з такою специфікою розвідка і наземна, і авіаційна все одно має намагатися визначати де суттєві деталі цього невидимого списа, щоб підбивати не тільки м'яке вістря з бомжиків а і управлінсько-дроново-авіаційно-артилерійські структури. Зрозуміло що тут треба значно підсилювати розвідку вищих рівнів управління. А на нижчі рівні треба більше віднести функцію своєчасного кваліфікованого інформування про тиск вістря списа в конкретних місцях.
Часто розвідник має бути не попереду військ, а якийсь фахівець розвідник з апаратурою має стояти і за військами першої лінії та швидко оперативно визначати орг. структуру атаки ворога, визначаючи момент її значного підсилення чи небезпечної технологічної зміни та негайно про це докладати наверх.
Я розумію що щось я насипаю для конкретних командирів дуже високе, ідеальне,особливо для абсурдних управлінських умов,... але все одно, навіть у найкрутіших обставинах щось треба вловити і використати.
///
*** -
https://enigma.ua/articles/zelenskiy-yakiys-film-zhakhiv-strakhitliviy-khorror-same-strashne
https://www.instagram.com/zelenskyy_official/reel/C-pZxUGMFzK/
Ранкова доповідь Головкома Олександра Сирського щодо ситуації на всіх основних напрямках
"С.: ...про оборонні операції на східному та південному напрямку...
З.: Подивіться, будь ласка, якщо чогось там ще не вистачає, ми можемо дати. Я розумію, поки передаються відповідні пакети від партнерів, розумію що не просто, але може там можна ще якось посилити наші війська на цих напрямках зверніть на це увагу. Зверніть на це увагу."