Сьогодні, коли майбутнє України лишається непевним й ідентичність України як держави щоразу під загрозою, ретроспективний погляд на творчість таких мистців, як Георгій Нарбут та його національний брендинг є актуальним, як ніколи. Адже він стосується нагального питання про модерну українську культуру та її вплив на сприйняття України в світі.
Згадаймо хоча б легендарну «Абетку» Нарбута. «Кожна сторінка «Абетки» Нарбута променіє модерністю» — пише проф. Мирослава Мудрак у монографії «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду». - Літера «Г» — яскравий приклад роботи Нарбута з історичною пам’яттю: у центрі височіє гетьман Петро Дорошенко у повен зріст на основі портрету з Волоколамського монастиря. Цілу композицію заповнено геральдичними мотивами (теж літера «г»), що додатково підкреслює тогочасні інтереси художника. Унизу сторінки на тлі руїн бачимо гаківницю, гармату й галузку. З точки зору лінгвістики важливо, що це зображення містить і звук «г», і звук «ґ» (Нарбут підкреслює це розрізнення, використавши слова «ґвинт» і «ґудзики»). Звук «ґ» найчастіше зустрічаємо в іншомовних словах чи запозиченнях — наприклад, «ґенерація». Прізвище уродженця України Миколи Гоголя до сьогодні також інколи записують як «Ґоґоль», підкреслюючи, що його твори залишаються класикою російської літератури”.
Так само вже сьогодні київське видавництво «Родовід» не зайвий раз нагадує, що окрему кампанію проти літери Ґ радянська влада почала ще 1933-го року, остаточно заборонивши її вже після війни. Кажуть, на це була навіть окрема вказівка Сталіна. Реабілітували літеру Ґ у 1989-му, а найновіший український правопис її особливо шанує. До того ж, її легко можна писати на комп’ютері, навіть якщо її немає у клавіатурі. Windows має вбудовану підтримку літери Ґ в українському розкладові клавіш: її можна набрати, затиснувши звичайну літеру «Г» та правий Alt.
А які українські слова з літерою Ґ ви полюбляєте та використовуєте? Пишіть у коментарях!
Мирослава Мудрак. Образний світ Георгія Нарбута й створення українського бренду. – К.: Родовід, 2020