Трошки новенького...
1998 рік
До ЄСПЛ звертається засуджений до розстрілу…
Справа ґрунтується на заяві (N 42023/98), яка подана проти України громадянином цієї держави Геннадієм Васильовичем Науменком ("заявником") і отримана Європейською комісією з прав людини 25 лютого 1998 року відповідно до колишньої статті 25 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Інтереси заявника в Суді представляв п. Анатолій Тарасенко. Інтереси Уряду України представляла пані Лутковська В.В., Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Постановою Харківського обласного суду від 2 червня 2000 року покарання заявника було замінено довічним ув'язненням.
Тоді ж, 20 років тому, до мене дійшла інформація, що справа не може бути розглянута без особистого спілкування з Науменком і постало питання, чи є можливість допитати його безпосередньо Судом.
Я відповів, що можна допитати заявника “по телевизору” і мав на увазі можливий телеміст між Україною і Францією, Харковом і Страсбургом.
Реакція суду була очікуваною:
“Який телеміст?! У нас, звичайно ж, це буде застосовуватись досить скоро, але ви в Україні дикі і ми придумаємо щось менш фантастичне”.
І дійсно, 26 і 27 вересня 2002 року делегати Суду прибули до України, щоб вислухати пояснення заявника, допитати свідків та відвідати Житомирську тюрму N 8, де утримується заявник, а Заявник та Уряд надали свої письмові зауваження щодо суті справи.
2018 рік.
До ЄСПЛ звертається засуджений довічно Артем Дериглазов.
2020 рік, травень місяць…
Клопочу перед ЄСПЛ негайно провести вже звичне для українських громадян судове засідання Суду з прав людини в режимі інтернет відеоконференції. Під час пандемії це не лише прискорення процесу — це можливість винести рішення ще живими учасниками…
І от 10 червня 2020 року (через 20 років після пропозиції провести слухання справи “через телевізор”) поважна Європейська установа провела перше слухання справи. Перше в режимі відеоконференції.