Діалоги. Випуск 5

Діалог 1. Філософський

– Треба жити сьогоденням. ... Головний недолік жити майбутнім та минулим – в тому, що втрачається сучасне.

– Сьогодення теж складається з минулого й майбутнього, а також із границі між ними, що має назву "зараз", і тривалість якої дорівнює нулю. Отже, "жити сьогоденням" однаково означає жити як минулим, так і майбутнім сього дня. Але якщо так, то чому не можна жити вчорашнім днем і завтрашнім? А якщо можна вчорашнім і завтрашнім, то чому не можна – позавчорашнім і післязавтрашнім? І так далі. Де тут границя, до якої жити можна, а за нею вже – ні? І нарешті, якщо жити тільки зараз, то це означає взагалі не жити, адже "зараз", як було сказано, не має часу, а без часу немає життя.

– Переживання минулого шкідливе тим, що людина як би живе двома життями – сьогоднішнім і вчорашнім. Тим самим ми вигораємо зсередини. А мріючи про майбутнє, ми не робимо сьогоднішню роботу та опускаємо руки бо наші мрії без роботи не здійснені.

– Добре, ну от Ви не переобтяжуєте себе ні минулим (його лангольєри з'їли), ні майбутнім (його не існує), то як у вас просувається "сьогоднішня робота"? З довідкою від вашого роботодавця буде переконливіше.

Діалог 2. Алогічний

– Порошенко жадібний.

– Я теж так думав, аж поки не взнав, що він пожертвував на благодійність 1.2 млрд грн, 550 млн з яких – на армію. До речі, хто перший сказав, що Порошенко жадібний?

– ... Коломойський.

– Правильно, а вже за ним підхопили всі інші.

– Коломойський Дніпро врятував. Це всім відомо. ... А Липецька фабрика? Йому [Порошенку] пропонували 100 млн доларів, а він хотів 200 ...

– Липецьку фабрику у нього, взагалі, Путін конфіскував.

– Отож, не треба було торгуватися.

– Він бізнесмен. Торгуватися під час купівлі-продажу для бізнесмена цілком природна річ.

– Ну от, а тепер нічого не одержав.

– А до чого тут жадібність?

– Жадібний багато хоче – нічого не отримує.

– То ви піклуєтеся його інтересами?

– У людей пенсія 1200 грн, ледве виживають, а він торгується за 100 млн!

Діалог 3. Про демократію

– Одні вважають, що на Донбасі внутрішній конфлікт, інші – що війна з Московією. Кожен має право на свою думку. Якщо заборонити називати військовий конфлікт на Донбасі внутрішнім, це означатиме введення цензури й обмеження демократії.

– Добре. От Ви, хто за статтю: чоловік чи жінка?

– Це безтактне запитання й воно не стосується теми розмови.

– Я іншої думки. Невже вам важко відповісти?

– Не важко. Але не бажаю говорити те, що й так очевидне.

– Ну, добре. Тоді я припускаю, що Ви себе вважаєте жінкою.

– Тобто як це, припускаєте? Що значить, я вважаю!

– Це значить, що я іншої думки та що я вважаю вас чоловіком.

– Як ви смієте так розмовляти з жінкою!

– Але ж я іншої думки про вашу стать, – не забули? Тож поговорімо, як чоловік з чоловіком.

– Хам!

– От бачите, Ви впроваджуєте цензуру й брутально обмежуєте демократію прямо тут, не сходячи з цього місця.

Жіноча демократія