23 травня в Україні відзначалося «Свято Героїв» – день борців за волю України. Свято людей, завдяки яким ми зараз існуємо, маємо незалежну, демократичну державу. День пам’яті про тих, хто ціною власного життя виборював для нас свободу.
На жаль,навіть до цих пір є частина населення, яка не знає цієї дати, тому для встановлення історичної справедливості та шанування пам’яті наших героїв пропонуємо вам короткий історичний огляд цієї події.
Традиційно Свято Героїв пов’язують із шануванням усіх осіб, які боролися та борються за незалежну Україну від славного козацтва до героїв сучасної російсько-української війни.
Уперше ідея відзначення цієї дати з’явилася в українських націоналістів. Так, на Другому Великому Зборі ОУН (квітень 1941 року) було затверджено список «Обов’язуюючих організаційних свят» до яких увійшли: Свято Соборності (22 січня), День Героїв (23 травня) та День боротьби (31 серпня).
Обрання цієї дати було обумовлено трагічною загибеллю 23 травня 1938 року полковника армії УНР, першого голови ОУН – Євгена Коновальця, а також втратою цього ж місяця Миколи Міхновського (ідеолог українського самостійництва) та Симона Петлюри(державний діяч, голова Директорії УНР).
З історичних джерел відомо, що «захід дотримувався певного церемоніалу складовими якого було вшанування пам’яті полеглих героїв хвилиною мовчання, зачитування наказу крайового Провідника, виголошення коротких промов та складання присяги новими членами організації. Такі сходини зазвичай тривали до пів години. Для широкого загалу, де було можливо, відбувалися «масові» зібрання, а біля могил місцевих героїв співали Гімн України, марш «Зродились ми великої години», виголошували промови».
Таким чином, завдяки діяльності ОУН шанувалася та зберігалася пам'ять про героїв України. Після 1991 року відзначення пам'яті українських героїв перейшли здебільшого до Західної України.
Сьогодні«Свято Героїв» набуло широкого розголосу, знайшовши своє відображення в учасниках Революції Гідності та українських військових, які, як колись славетні козаки чи герої ОУН та УПА, не дивлячись на вік, мову та національність єдино захищають незалежну Україну.