Скоро НАТО стоятиме на російських кордонах, і Кремль цього насправді злякався. Злякався всерйоз того, що нинішня українська влада в Києві налаштована реально привести нашу країну в НАТО. І хоча співпраця України і Північноатлантичного Альянсу триває досить давно, майже три десятки років (15 березня 1992 року — Вступ України до Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС0- початок співпраці- авт.), Росії за увесь цей час ніколи так страшно не було. Скільки б Україна не проводила спільних з Альянсом програм і заходів, скільки б не обіцяли попередні українські лідери про наближення до НАТО, Кремль почував себе спокійно, бо знав, що шантаж, «договорняки» і гроші зроблять свою справу, і Україна (в більшості з власної вини і власної ініціативи- авт.) трохи «недопрацює» до справжнього вступу у північноатлантичну систему колективної безпеки.
НАТО вже на російських кордонах.
Проте кілька днів тому очільник Кремля Путін, реагуючи на недавні заяви президента України Володимира Зеленського про те, що нашу державу потрібно якнайшвидше прийняти в НАТО, заявив, що «приближение инфраструктуры НАТО к российским границам — чрезвычайно важная вещь для безопасности россиян».
https://www.interfax.ru/russia/771443
Простіше кажучи, Москва усвідомила, що Україна і Північноатлантичний Альянс наразі мають доволі близькі стосунки, і подібні безкарні агресії, на кшталт окупації Криму і Донбасу, далі не пройдуть. Тобто, війна проти України, для Росії перетворюється на вкрай небезпечну місію, наслідком якої може стати взагалі існування її як держави.
Щоб російська «ватоспільнота» краще усвідомила «НАТОвську загрозу», Путін розповів це на зрозумілих для своїх співвітчизників прикладах з ракетами (адже по-іншому росіяни важко сприймають геопполітику- авт.): - «Представим себе, что Украина станет членом НАТО. Подлетное время от Харькова, скажем, или, не знаю, Днепропетровска до центральной части России, до Москвы, уменьшится до 7-10 минут», - заявив він. І продовжив, - «… как пример, размещение Россией ракет на Кубе, когда подлетное время до Вашингтона - 15 минут, а для 7-10 минут нужно было бы разместить ракеты у северной границы Мексики или южной границы Канады». І після таких прикладів кожен росіянин мав зрозуміти, що Україна – ворог, яка невдовзі стане членом НАТО, тобто ракети альянсу стоятимуть на російських кордонах.
Російська пропаганда, формуючи спотворену фейкову реальність, в якій продовжує жити їхня спільнота, активно почала розповсюджувати «путінський наратив» про «НАТО виходить на російські кордони». Проте насправді, як зазначили представники офісу президента України, реагуючи на такі висловлювання про «кордони НАТО», у Росії і Північноатлантичного Альянсу вже давно існують спільні кордони. Зокрема з Норвегією, країнами Балтії і Аляскою. «Чи створює це будь-яку військову загрозу для Росії? Ні. Ми не спостерігаємо концентрації військ НАТО на жодному з цих кордонів. Зате концентрація військ Росії на нашому кордоні зберігається. Чи можна в цьому звинуватити НАТО? Звичайно – ні», - заявив радник глави ОП Михайло Подоляк в коментарі виданню LIGA.net.
Дійсно, відстань від Москви до кордону з країнами Балтії всього 500-600 кілометрів і це всього на 100 кілометрів далі ніж до українського. «Ракетною мовою» росіян, ця відстань зовсім не суттєва для такого озброєння. Норвежсько-російський кордон проходить всього за 120 кілометрів від Мурманська, для ракет це взагалі дрібниця. Стільки ж кілометрів і від Санкт Петербургу до Естонії, а Калінінград взагалі є майже прикордонним містом з державами НАТО Литвою і Польщею. Тобто НАТО вже давно могло б розмістити там ракет і тримати на прицілі важливі російські міста і об’єкти.
А щодо спільного російсько-американського кордону, то такий дійсно існує і проходить по Беринговій протоці. Це морський кордон, довжиною 49 кілометрів. На лінії кордону також розташовані острови Діоміда. Менший з них (острів Крузенштерна) знаходиться на території штату Аляска, більший — о. Ратманова — у складі Чукотського автономного округу РФ. Відстань між ними всього 3 750 м (!!!), тобто Росія вже давно перебуває всього за чотири кілометри від США – однієї з провідних країн Альянсу. Проте за усю історію такого сусідства Росія ніколи не виявляла загрози зі Сходу.
Це означає, що насправді НАТО в жодному випадку не несе агресивних намірів, щодо своїх сусідів. Організація дійсно переймається безпекою його членів і навіть країн-партнерів, проте це не глобальна структура, яка несе війну оточуючим. Навпаки – це структура колективного безпекового середовища, зцементованого демократичними цінностями, устоями і правилами. Альянс створений не для того, щоб нападати, а для того, щоб захищати своїх членів.
Саме тому Україна й прагне до партнерства з НАТО, маючи агресивного сусіда, який окупував частину її території і вбиває її громадян. Ми прагнемо захисту сьогодні, заявив президент України Володимир Зеленський, - «Ми знаходимося в небезпеці прямо зараз, наша незалежність прямо зараз поставлена на карту, і саме зараз нам потрібна допомога «, заявив він, звертаючись до усіх членів Альянсу. І у Росії усвідомлюють, що цього разу голос України може бути почутий, тому і намагаються «викривити» реальність, визнаючи такі наші дії і дії НАТО, як якусь загрозу для Росії.
Сила лише у відповідь.
Українські військові експерти, коментуючи заяви Путіна про наближення НАТО до російських кордонів, одностайні у висновках: подібними методами Росія формує спотворену реальність, адже Північноатлантичний Альянс був створений свого часу і існує сьогодні для захисту своїх членів, а не для нападу на інші держави.
Координатор групи «Інформаційний спротив», військовий експерт, полковник запасу ЗС України Костянтин Машовець вважає, що гіпотетичне наближення НАТО безпосередньо до кордонів РФ не становить жодної загрози для цієї держави, як про це люблять стверджувати у Кремлі, - розповідає він. - По-перше, Альянс за ВСЮ історію свого існування жодного разу не був ініціатором застосування військової сили, ЗАВЖДИ НАТО пускали у хід силу тільки у якості відповіді на ті чи інші події і загрози, більше того - ЗАВЖДИ Альянс ЗАЗДЕЛЕГІДЬ і НЕОДНАРОЗОВО ПОПЕРЕДЖАВ, що застосує військову силу, розповідає Костянтин Машовець, - тому кремлівське скиглення на рахунок «власної безпеки» просто безглузді. Якщо вони не будуть поводить себе агресивно по відношенню до Альянсу - нічого страшного з їхньою «безпекою» не станеться...
По-друге, після розпаду СРСР, було принаймні 3 хвилі розширенні НАТОІ це ЖОДНИМ чином негативно не відбилося на рівні безпеки РФ, навіть у тому випадку, коли у лави НАТО вступили колишні радянські республіки - нинішні країни Балтії, які за «стратегічно-підльотним» часом для ракетного озброєння цілком співставні із ситуацією в Україні, продовжує Машовець.
Трете, метою вступу України в Альянс є не створення загрози РФ, а власний захист. Україна ЖОДНОГО разу, на відміну від РФ, принаймні ОФІЦІЙНО не висувала і не висуває територіальних претензій до будь-якої країни, включаючи РФ, Тому постає питання, яким саме чином, її вступ у НАТО може становити загрозу Росії? - констатує військовий експерт.
Інша справа, що вступ України до лав Альянсу «суттєвим чином» ускладнить експансіоністькі прагнення самої Росії, яка «бачить» усю територію колишнього СРСР, ба навіть Російської імперії... територією «власних інтересів». Але це проблемі, самої Росії та правлячого там режиму, ніхто не обіцяв, що процес «вставання з колін» та «збирання росеЯнских територій» буде легким и нагадувати прогулянку. Цілком ймовірно, він взагалі може скінчитися зміною влади у самй Росії, підсумовує Костянтин Машовець.
НАТО - безпековий клуб демократичних країн.
«Сьогодні Північноатлантичний Альянс це союз двох північноамериканських та 28 європейських країн. Їх поєднує декілька речей: це демократичні країни, з дотриманням прав людини, верховенством права, свободою вибору і преси», - розповідає інший експерт - кандидат політичних наук, автор телевізійного проекту про НАТО «Фактор безпеки», полковник Сергій Череватий.
Два важливих фактори які є засадничими для існування Альянсу: це 5-та стаття Вашингтонського договору, яка стверджує, що напад на одну з країн - союзників є нападом на всіх членів НАТО та те, що всі рішення в організації приймаються тільки консенсусом! Стаття 5 застосовувалась тільки один раз -2001 року після терористичного нападу на США., розповідає Сергій Череватий. - А яскравим прикладом застосування принципу консенсусу є незгода Німеччини та Франції на військову операцію проти режиму Саддама Хусейна. І тоді США створювало військову коаліцію самостійно.
А відтак уявити, що всі 30 демократично обраних урядів країн НАТО схваллять рішення ні з того, ні з сього атакувати РФ-це повна маячня! – впевнений експерт, - НАТО ніколи не дав напасти на країни які до нього входять, але і сам не загарбував чужі території. Альянс лише брав участь у миротворчих і стабілізаційних місіях: від колишньої Югославії, де зупинив етнічні чистки та масові вбивства до боротьби і досить результативної з сомалійськими піратами.
Крім того, - розповідає Сергій Череватий, - до 2014року РФ досить ефективно співпрацювала з НАТО, була учасницею програми «Партнерство заради миру», миротворчої місії у Боснії і Герцеговині, брала участь у спільних навчаннях, у Москві діяло Інформаційне представництво НАТО і багато іншого, а зараз терміново НАТО стало ворогом? - підсумовує експерт.
Україна в НАТО – страшний сон Путіна.
«Російські пропагандистські наративи про «підлітний час ракет» в разі вступу України до НАТО і їм подібні розраховані в першу чергу на внутрішню аудиторію» - переконаний Директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко. - Цими мотивами «державної безпеки» виправдовуються, як агресивна політика щодо України, так і репресії в самій Росії», - переконаний він.
«Для решти світової спільноті такі заяви звичайна пропагандистська маячня. Оскільки варто пам’ятати, що з 2004 року, після вступу до Альянсу країн Балтії, НАТО вже на кордонах РФ. А підлітній час ракет з території Естонії до Санкт-Петербургу можна рахувати на секунди», констатує Юрій Кочевенко. - Ми можемо пригадати, що Росія і тоді також влаштовувала дипломатичні істерики та вела інформаційні операції намагаючись перешкодити вступу Литви, Латвії та Естонії до НАТО. Погрожувала повним розривом стосунків, забороною туризму, економічною блокадою тощо. Використовуючи ті ж самі наративи про «солдатів НАТО на кордоні» та «підлітний час ракет».
Але країни Балтії вступили в НАТО і що зробила Росія? Нічого! І в стосунках між країнами драматичних змін не відбулося. Що справді змінилося, так це зникла загроза воєнної агресії з боку Росії. Країни Балтії почали відчувати себе впевненіше та безпечніше, – переконаний експерт.
Ситуація в Україні, звичайно, відрізняється, оскільки РФ вже розв’язала збройну агресію проти України та веде неоголошену війну та окупувала українські території. Проте суті питання це не змінило. Нам навіть не треба бути в НАТО, за спільної згоди України і США, ми можемо розмістити американські ракети на своїй території і без приєднання до Північноатлантичного альянсу, - розповідає Юрій Кочевенко, - Але Кремль панічно боїться нашого вступу до НАТО, оскільки це унеможливить повномасштабну агресію проти України та незворотньо вирве нас з геополітичних пазурів Москви. І саме це страшний сон Путіна.