Можна згадати контекст:
1. На початку лютого політична влада затіяла масивне втручання – чистку керівництва ЗСУ. Результати показали себе практично негайно, хаотичним відходом з Авдіївки.
2. Протягом усього року відкіт на сході України продовжується. Сьогодні світові канали повідомляють про прискорення просування окупантів найвищими темпами з 2023 року. Звичайною мовою це означає "продовжують бити рекорди швидкості здачі позицій".
3. Ідуть розмови про просування ворога в Запорізькій області та у напрямку Дніпровської.
Далі можна нагадати що у демократичній країні плани та дії влади диктуються не керуванням руками " нам так здалося", примхами та бажаннями. Вони диктуються пріоритетами суспільства, здатністю та необхідністю досягати необхідних результатів.
Де результати втручання? Про що свідчить картина яка складається?
1. Про нездатність керівництва призначеного політичною владою організувати ефективний опір та контроль над територією?
2. Про початок кампанії психологічної підготовки суспільства до ідеї "неможливості опору" та "необхідності компромісів" з ворогом?
Як ще можна інтерпретувати не промови та інтерв'ю, а факти, реальність спостережуваної ситуації?
За минулий рік, практично, нове керівництво ЗСУ не провело жодної успішної операції тактичного і вищого рівня на території України.
Зданi більшість - або вже за фактом, усі? досягнення попереднього року.
Нічого приємного в повторенні цього немає. Але це - факти, реальність. Ні змінити, ні замінити їх словами не вийде, як не виходило ще жодного разу в історії України.
Може на те є причина. Може, так має бути. Але просто брати це на слово, від тих же людей які два роки забезпечували паперову основу мобілізації в умовах повномасштабної війни не просто не має надійної підстави а може бути ризиковано. Пояснення можна побачити лише у результатах. Слова не додадуть до них нічого.
Від питання: якою була мета втручання? втекти креативними фокусами не вдасться. Бо відповідь буде записано в історію країни, з наслідками для поколінь. Наївних або простих, на сьомому або більше заході по тому ж бездарному колу більше не може залишатися.
Саме на тему "просуваються але з величезними" по телеку: це ніяке не пояснення. Це не пояснення з двох очевидних причин:
Перша, Xло цілком влаштовує такий обмін; гарматне м'ясо воно не рахує, а плани - на українську суверенну територію оформляються, хочa б і повільно.
Гірше, що оформлення відбувається послідовним і стабільним процесом якому нове керівництво ЗСУ не змогло, на даний момент і за фактом, протиставити нічого. Така динаміка, якщо вона продовжуватиметься, має мало спільного з можливістю успішного захисту нації як основи національного проекту України. Це лише логіка фактів та подій. Слова та пояснення не додадуть до неї нічого – як Україна вже мала можливість дізнатися на власному досвіді.
І друге, при всій повазі до тих хто стоїть на головній лінії, циферки малюються тa зводяться в якомусь офісі. І наскільки вони мають відношення до реальності сказати об'єктивно й точно не можнa. Якщо циферки збігаються та відповідають видимим результатам, то добре, має сенс. А якщо вони їм суперечать, замінюють або витісняють їх із самої реальності то це ми вже десь бачили. Увага! Аларм.
І звідси ясно випливає що пояснювати тa виправдовувати намальованими циферками відсутність конкретних і видимих результатів - це дивна і небезпечна затія. Дивно і тривожно що хтось намагається просувати це всерйоз - якщо як довгострокову або навіть постійну стратегію.
Результати доведеться показувати Україні. Ні креативні танці, ні оперні арії по телику не дадуть і не створять конкретних та фактичних результатів.
Результати які можна побачити в реальності, або сюрпризи, на жаль не нового для України характеру - до цього звелася суть ситуації що склалася. I годинник тикає.
І тут треба ще додати: якби, в умовній реальності мова справді йшла б про якусь пантоміму, гру в піддавки під чергову "угоду" – відкидати такий варіант повністю із наявними фактами на жаль немає достатніх підстав, то хтось про це вже знає. І цим людям можна було б нагадати що вони давали присягу на захист нації а не розігрувати спектаклі та вистави. І це увійде до історії нації, разом із усіма іменами. Давайте пам'ятати.
Побачити компетентність та здатність організувати виконання проекту незалежної європейської України та довести його до завершення можна лише за результатами. Простих та наївних тут, немає.