Отримав одне конкретне запитання по ШД і з’ясувалося,що моя відповідь вийде доволі довгою та ґрунтовною. Дякую дописувачу за це запитання, бо з нього мені стало зрозуміло : мій опис ШД був сприйнятий читачем як остаточний варіант. Це моє недопрацювання. Не все пояснив у викладеному матеріалі. Виправляю. Ото ж :
- ШД розроблялося, як природне житло для масового, вибухового заселення бджолами. В дикій природі бджолам знайти дупло в дереві так само важко.як персічному громадянику тричі поспіль зірвати джек-пот. Для утворення природного дупла в живому дереві потрібні умови (травма,чи хвороба) та роки часу. ШД, при механізації процесу виготовлення, потребує кілька хвилин. Порівняємо : роки на одне природне дупло та хвилини на ШД.
- ШД доцільно виготовляти з відходів : вторинний пластик, тирса, макулатура, то що. Але внутрішню поверхню циліндра ШД потрібно покрити шпоном з липи (клену) і тоді бджоли будуть контактувати з деревом, що є виключно з екологічним матеріалом.
- ШД, яке описане в попередніх публікаціях, є базовою, кустарною,примітивною моделлю, яка частково розкриває принцип і по вартості, є дном ринку,тобто, копійчаною по ціні. При промисловому виготовленні ШД матиме великий модельний ряд з можливостями, які відкривають технології ХХI століття.
- Конструкція каркасу під ШД дозволяє монтувати ряд датчиків для контролю ваги ШД, внутрішньої температури у ШД, шумовий фон бджіл у ШД, відео як по конкретному ШД так і по пасіці - загалом.
- Льотковий вузол легко трансформується для збору перги. Він забезпечує доступ до бджіл при санітарних обробках чи лікуванні.
- Льотковий вузол та нано технології. В перспективі можна спроектувати блок,що буде живитися від сонячної панелі, і при виявленні кліща на бджолі, вражати кліща нагрітим точковим миттєвим контактом. Там же, доцільно доповнити льоток, блоком захисту ШД від атаки шершня,ос.
- Льотковий вузол можна в автоматичному режимі регулювати відкриваючи чи прикриваючи доступ до ШД. При проведенні хімічної обробки свльхозугідь, вночі всі льотки будуть автоматично перекриті. Це дасть змогу запобігти масовому отруєнню бджіл,окрім тих комах, які начували за межами ШД.
- ШД буде під відео спостереженням і не зайвим буде угода між кооперативом та охоронними структурами
- Очевидно,що моніторинг стану бджолиних сімей у ШД буде здійснюватися з спільного центру кооперативу. Комп’ютерну програму керування контролюватиме ШІ і кооперативна бригада пасічників (2-3 дипломованих спеціаліста) здатні оперативно вирішити всі проблеми.
- Кооператив буде зобов’язаний оформити та зберігати всю документацію по пасіці і використовувати пакет документів для захисту майнових прав власників і співробітників кооперативу.
- ШД під орудою та захистом кооперативу дасть шанс на відродження місцевої популяції бджоли.
- Ройовий стан бджіл є тим природнім бар’єром не розповсюдження кліща. Можливо,бджола,на якій паразитує кліщ просто не долучається до рою і тим самим рятує майбутню сім’ю від зараження.
- З кліщем варто боротися, але про природній імунітет бджіл слід пам’ятати та сприяти його посиленню.
Такий модельний ряд ШД буде мати широкий діапазон цін від мінімальної до економічно обґрунтованої і лише власник буде вирішувати які кошти вкласти у свою пасіку.
Спеціалісти кооперативу визначать медпродуктивність території і внесуть до проекту Угоди рекомендовану кількість ШД, яка оптимальна для конкретної території. Не буде такого коли на 60 сотках ділянки стоять 500 комплектів ШД і власник мріє про мільйонні заробітки, не від голодом заморених своїх бджіл, а «за рахунок прибутків всього кооперативу».
Кооператив матиме величезний обсяг обов’язків, починаючи від отримання сертифікатів якості і до… ось тут я пропоную матеріал в якому перераховано проблеми та ринкові ціни. Пані Ірина Болшайд пише : «Багато людей щиро дивуються, чому мед не може коштувати дешево. Найпоширеніший аргумент звучить просто: бджоли ж роблять мед безкоштовно.
Але така думка виникає через нерозуміння того, скільки праці, часу і грошей стоїть за кожною банкою якісного натурального меду.
Почнемо з головного: бджоли справді збирають нектар і виробляють мед, але без пасічника вони не виживуть у сучасних умовах. Догляд за бджолами — це постійна робота, яка триває цілий рік, а не лише в сезон збору меду.
По-перше, обладнання. Щоб утримувати пасіку, потрібні вулики, рамки, вощина, медогонка, захисний одяг, інструменти для роботи. Один вулик коштує приблизно від 3000 до 6000 гривень. Рамки та вощина — ще кілька сотень гривень на кожен вулик щороку. Медогонка може коштувати від 8000 до 30000 гривень і більше. Якісні костюми, перчатки ( це ще додаткові витрати)
По-друге, витратні матеріали. Це вощина, цукор для підгодівлі (особливо навесні або у неврожайні роки), паливо для димаря, тара для меду, етикетки. Наприклад, ціна цукру може складати 30–40 гривень за кілограм, і на одну пасіку за сезон можуть піти сотні кілограмів. Додайте ціну на годівничок, сіток для розмежування маточок, збірні сітки для прополісу та пилку.
По-третє, лікування бджіл. Найбільша загроза для пасік — кліщ варроа. Без регулярного лікування бджоли просто гинуть. Препарати від варроа коштують приблизно 100–300 гривень на один вулик за сезон. Якщо пасіка має 50 вуликів, це вже тисячі гривень щороку.
По-четверте, транспортні витрати. Пасічники часто перевозять вулики до місць медозбору. Це витрати на пальне, амортизацію транспорту, іноді оренду ділянок. Ціни на пальне постійно зростають, і це суттєво впливає на собівартість меду.
По-п’яте, праця. Пасічник працює не лише влітку. Це огляди бджіл, формування сімей, боротьба з хворобами, підготовка до зими, ремонт вуликів, відкачка меду, фасування, продаж. Це фізично важка і відповідальна робота, яка вимагає знань і досвіду.
Також варто врахувати ризики. Погодні умови можуть повністю знищити медозбір. Пестициди на полях можуть отруїти бджіл. Хвороби можуть знищити частину пасіки. Усі ці ризики закладаються у вартість продукту.
У підсумку, мед — це не просто продукт, який «дають бджоли безкоштовно». Це результат складної взаємодії природи і людини, значних фінансових вкладень і щоденної праці яка коштує грошей. Дешевий мед часто означає або сумнівну якість, або те, що виробник працює собі у збиток.
Коли ви купуєте якісний мед за справедливою ціною, ви оплачуєте не лише сам продукт, а й працю пасічника, здоров’я бджіл і збереження природного балансу»
Для власника пасіки цих витрат не буде. То є клопіт кооперативу. Власник отримає свою,обумовлену, частку меду у стільниках,або відпресовану з стільників та грошову компенсацію з власної частки. Все у відповідності до Угоди між власником пасіки та кооперативом.
P.S. Завершуючи цю тему, лишилося відкритим декілька запитань :
- хто зацікавоений виготовляти ШД ?
- хто бажає розпочати такий бізнес ?
- хто зацікавлений стати інвестором твкого проекту ?
Будуть пропозиції, звертайтеся. Обговоримо деталі.
З повагою.
Олександр Товмач винахідник. Бобрицька ОТГ с.Синявка.
Квітень 2026 року