На просторах Інета зустрів випадково маленький спогад людини від літа 2014. Щось схоже відчув. Нічого дивного бо десь так і у нас відбувалось у той час спекотного літа 2014. Крамниці зачинені. Усі підприємства зачинені. Банки не працюють. У людей ні грошей, ні світла, ні води...Кому цікаво - прочитайте! Ще в інеті зустрів "СОЛНЦЕПЁК" | Официальный трейлер (2021) | HD. Цих кадрів на початку вже достатньо зрозуміти чергове фентезі. Де були з"йомки? 10% може у Кемерово, а інші за компом? Побачив вибухи...і хочу висловити подяку Нацикам ( так називали усіх і ВСУ, і "Айдар"...)
За що саме подяка? Коли міни летіли до міста- вони долали відстань у 15-17км. лише за дві, іноді за три секунди. Ото зброя була у Нациків! Особливо вдячен артилеристам навідникам! Як влучно потрапляли вибухівки. "Метро", "Стройленд" "Фуршет"...Центральний ринок-90%, поруч Сіті Центр 4 поверхи- жодної подряпинки немає. Де які так стоять по сьогодні зруйнованими. О як відали куди потрібно влучити. Чому подяка? Тому що вояки з зруйнованого хапали все...а що вже не лізло то по машинах та по місту розвозили. Дивиться ми мародерів спіймали. Крамницю грабували. Давайте беріть що вони не встигли ще вкрасти. Тут вже кому що дісталось. Туалетний папір, рушники, пакети для сміття, вода у пляшках, кому навіть коробка конфет, памперси, де кому вівсяні хлоп"я...тож молодці Нацики більшість по крамницях...були навіть ювелирні постріли. На дорогу, поруч житлові п"ятиповерхівки. Невеликі подряпини. А воронка таких розмірів була...вай-вай-вай...аж ціле відро піску знадобилось, що зрівняти з асфальтом. Вибухова хвиля трохи не туди пішла і пошкодила скло, тільки поруч з крамницею. Нічого під шумок розбили там де потрібно було. А де хто придбає світильник за 30.000 рб. У ту крамницю ніколи натовпу покупців не було....Можна уявити ціни. Правда не все винесли. Усілякі прибамбасики не брали. Бо то і безкоштовно не потрібне. Може я брехню написав? За таку відстань не можливо. Чому ні? Постійно гвалт був, що УкрФашизди обстрілюють місто. Чому не повірити? Он заява Дайнеги- що до Березня 2014, Українські Націоналісти вже здійснили збройний захват влади. Цікаво, щось не було інфи, щоб зі зброєю захоплювали. А от у містах і селищах тут дійсно усі зі зброєю до влади прийшли. Формувались потяги на підтримку АнтіМайдану. Безкоштовно туди-сюди+ харчування участь у мітингу+ Гроши за ту участь. Більшість їхала за гроші підробити, а було і багато інших. Привезли до Києва. Загін для мітингу. Отримали гроші. Вийти неможливо, бо поліцією все оточено. На прорив. Поліціянти кричать, якщо вийдите, то сюди вже не пустимо! А їм у відповідь- А ми і не збираємось повертатись! І на Евромайдан! Цікаво, а куди зникли Єфремов, Голенко, Пристюк, Кравченко...вони баламутили людей за краще життя з роssиєй. Чому повтікали? Чому не повертаєтесь? Зараз містрами були у лугандоніїї...
**********************************************************************************************************************************************
Багато слів не потрібно…
"Вода, у тебе немає ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти - саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не поясниш нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. По твоїй милості в нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця. Ти - найбільше багатство на світі ..." Антуан де Сент-Екзюпері.
Вода - найбільша цінність для всіх жителів Землі. У нормальних умовах необхідно пити в добу не менше двох з половиною літрів води, людина має потребу у воді більше, ніж в їжі. Другий місяць, як немає води. От і сьогодні з пляшками та "кравчучкою" на вулицю, щоб когось зустріти з водою і запитати де він її набрав?
Багато слів не потрібно мовити. Вже всі навчились розуміти один одного. Як і на цей раз.
- Де?
-Біля паровоза!
-Дякую!
І вперед трохи покатом до низу і пустий цей кілометр, минув швидко. Черга мовчки стоїть. Дехто між собою розмовляють. Хто що чув вночі. У кого яка черга за гумою, котру чекають з росии. Хто де зареєструвався. Хто потрапив на шахраїв. У кого хто поранений. У кого сусіда вбило. У кого будинок від обстрілу пошкодило, або зруйнувало...
-Вітьок, привіт! Де б ми ще зустрілись у такий час?
- Доброго! Я по воду. А от ти куди з "мерсом" та з мішком?
- До дядьки йду. Яблук набрати. Їх багато вродило, а куди їх дівати не знає?
Сусідам не потрібні, бо у самих таке.
- Варення будеш варити?
- Та нічого варити не буду. Частину собі залишу, а то сусідам віддам. У нас у під"їзді де хто залишився.
- А воду, хто їм носить?
- Та з водою трохи халепа сталась. Магистраль з водою на пожежну частину так і працює. Вода по ній так і йде.
До неї і ми були, а потім зачинили задвижки. І тепер тільки пожежникам.
А ми усі "кулібіни" У яру, де проходить водогін. Знайшли люк...і тепер там водичку берем. Навить сходинки зробили.
Все ж легше. Там беру і собі і сусідкам.
О, поки черга давай я зараз збігаю і тобі яблук принесу.
- Дякую! Не потрібно. У мене Є. Друг з камброду бігає, хоч щось придбати і коли йде, мені заносе.
Пару разів я до нього ходив. До стрилянини вже якось звикли. Ніхто не знає коли як і від чого.
- Ну добре! Тоді я пішов. Бувай!
Черга потихеньку сунулась. Вода не дуже, але як мовлять слюсарі то один кг. натиск був. Коли залишилось три людини
відкрився автобусик. Два чоловіка почали розвантажку порожніх пляшок. Їх черга наблизилась. По дві, по три, по чотири
зв"язані різними мотузками. Щоб потім кожен вгадав де саме його вода. Вони приїхали з кварталів. І тут я почув...
- Гена, а ну давай быстрей нож и разрезай завязки. Иначе не получится набирать.
- А потом? Как их связывать? У кого сколько и какие именно баллоны были?
-Ничего мы связывать не будем! Набираем, грузим и уезжаем. Пусть сами разбираются. Главное воду привезли! Все! Иначе живыми мы не уедем отсюда!
В черзі роздався хохот. Я і ще один підійшли допомогти набирати відставляти, а потім зачиняти пляшки. А ті носили до авто та вантажили.
Коли наповнилась остання я промовив
-88пляшок. Все?
- Тю. А мы не считали, когда пустые брали. Больше в машине нет. Значит все!
Заревів мотор і за хвилину вже не видно куди поїхали. Ось і я вже з водою. Чотири по шість літрів на "кравчучку" і одну в руках. Тепер навпаки. Трохи, але вгору. А сонечко пече добряче. Ні хмаринки. А про дощик вже і не мрієш. Нарешті велике дерево де можна трохи відпочити, а головне побути у тіньочку. Я там був не один. 7 собацюр лежали, а з ними поруч кошенята. На 4х собачках були ошейники для вигулу і ще антиблошині. Коли тікали їх кинули на призволяще. Поруч три то вже може і просто "бродячі безпритульники" Біля дерева насмерть прикріплені посудини для води. Вони були пусті. Почав наливати воду. Усі оживились, але ніхто не підійшов, поки я не налив. Як не дивно, але ніякої свари між собою у них не було. А поділитися їжею не мав можливості. Все що захопив з собою віддав тим хто біг на зустріч. Собака зупинялась. І дивилась в очі. Не лаяла, не скулила.. дав- почала їсти. Не дав побігла назустріч іншому перехожему. Як не дивно. Яка б не голодна була, а вона ні на кого не нападала, не кусала. Чих бродячих ніхто не лякався. Ні трохи брешу! Вони нападали. На вояк нападали. Розуміли, що цивільний не дав
але він і не відганяв її від себе. Не лаявся на неї. А вояки у таких випадках навить і каміння кидали, щоб та втекла. Тому собаки на них і кидались. І особливо ввечері, коли цивільних вже не зустрінеш. За ноги від злості кусали, лай стояв скажений. Все закінчувалось пострілами і жалібним виєм собацюрки перед смертю...
Тільки почав рух до "кравчучки" ще за однією пляшкою, як почув позаду
- Давай иди. Не надо больше. Я сейчас долью.
Коли та людина підійшла..собаки трохи відступили. Водички додалось. А ті очі, якими вони дивись, запам"ятав на все останнє своє життя!
************************************************************************************************************************************************
...