В моєму нещодавньому розслідуванні злочинної діяльності начальника слідчого
відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно - правового
співробітництва ГПУ, Артема Бугайця, який наразі збирається очолити управління ДБР
з розслідування військових злочинів, я розповів, як цей прокурорський нувориш,
працюючи на посаді військового прокурора Харківського гарнізону, шляхом
зловживання службовим становищем, заволодів службовою квартирою Міністерства
оборони вартістю більше мільйона гривень, яку наразі намагається зробити своєю
власністю.
В цій статті я вказував на ще одного прокурорського “дєятєля”, який синхронно з
Бугайцем і за його допомогою, теж у Харкові, і теж у результаті шахрайський дій,
отримав службову квартиру від Міністерства оборони, яку теж зажадав привласнити. І
звуть цього прокурора - Домбровський Ярослав Вікторович. А працює він сьогодні , як
не дивно, разом з Артемом Бугайцем, заступником начальника управління особливо
важливих справ - начальником відділу пріоритетних доручень Департаменту
Міжнародно - правового співробітництва Генеральної прокуратури України. Тобто, як і
Бугаєць, Ярослав Вікторович є підлеглим самого відомого корупційного прокурора
України - Костянтина Кулика.
Власне, вони і раніше були його підлеглими: коли Костя Кулик незаконно збагачувався
на посаді керівника військової прокуратури сил АТО, а Ярік і Тьома, будучи
співробітниками цієї ж прокуратури протиправно оформлювали собі службове житло у
Харкові.
Перед тим, як розповісти про шахрайство Домбровського зі службовою квартирою,
хочу згадати, що Артем Бугаєць, у 2014 році, працюючи прокурором
Новосанжарського району Полтавської області погрожував пістолетом місцевим
активістам, які прийшли до прокуратури вимагати його відставки. До чого тут це? А до
того, що кидатися з бойовою вогнепальною зброєю на неозброєних громадян
притаманно не тільки Бугайцю, але й його дружку Домбровському. Чудова схожість
прокурорських характерів!
Нижче за посиланням історія з відео зняте у березні 2016 р., як Ярослав Вікторович
зустрічає з пістолетом громадян України - відвідувачів Військової прокуратури сил
АТО, де він тоді проходив службу.. Березень 2016 року. Запам'ятаємо це.
https://pauluskp.livejournal.com/1067687.html
Але, було б дивно, якщо б Домбровський і Бугаєць співпадали лише рисами характеру.
Якось так сталося, що в них двох ще співпали: прийняття на квартирний облік в
шахрайський спосіб, в один час і в одній військовій прокуратурі Харківського гарнізону,
отримання службових квартир в одному місті Харкові і в одному домі №76-в по вулиці
Котлова, керівництво в цей час ВПХГ Артемом Бугайцей. Також у Артемки і Яріка
співпало одночасне бажання привласнити ці квартири за допомогою нардепа Сергія
Пашинського.
Проте, були в них і деякі відмінності. Якщо Бугаєць намахлював з проживанням всією
сім'єю прямо в будівлі ВПХГ, то Домбровський з проживанням взагалі
продемонстрував дива телепортації. І тут більш детально.
Ярослав Домбровський, з 18.12. 2014 р. по 27.04.2015 р. працював у військовій
прокуратурі Запорізького гарнізону, а
з 28.04.2015 по 13. 04.2017 року проходив службу в м. Краматорськ, у військовій
прокуратурі сил АТО. ( З 17.08.2015 року на посаді заступника військового прокурора
сил АТО.) 13.04.2017 р. він був знятий з вказаної посади і разом з Костянтином
Куликом і Артемом Бугайцем, звільнений з Військової прокуратури сил АТО і з
військової служби взагалі, після чого був призначений на посаду заступника
начальника управління особливо важливих справ - начальника відділу пріоритетних
доручень Департаменту міжнародно - правового співробітництва Генеральної
прокуратури України. У Києві.
Таким чином, ні фактично, ні практично, ні юридично, пан Домбровський не мав
жодного відношення ні до Харкова, ні до Харківського військового гарнізону і згідно усіх
нормативних документів повинен був вирішувати свої житлові проблеми за місцем
служби. Тобто, у місті Краматорську.
Можливо, комусь з військових і потрібна квартира у Краматорську, але тільки не
блатному прокурору Домбровському, якому хотілося квартиру у Харкові. Ми ж всі
розуміємо, скільки коштує житло у Краматорську і скільки у Харкові. Ось і Ярослав
Вікторович теж це розуміє.
І ось, не маючи на це жодних законних підстав, 29.12.2015 р., Домбровський подає
рапорт про прийняття на квартирний облік у Харкові і 27 січня 2016 року, житлова
комісія Військової прокуратури Харківського гарнізону приймає рішення про
зарахування Домбровського Я.В. разом з родиною на цей квартирний облік. Дане
рішення було прийняте з численними порушеннями, головне з яких полягає у тому, що
згідно нормативних документів Міністерства оборони, Домбровський повинен був
вирішувати своє питання перебування на квартирному обліку за місцем проходження
служби. Тобто, у Військовій прокуратурі сил АТО в м.Краматорську Донецької області
Втім, Ярік зовсім не збирався йти законним шляхом і за допомогою тодішнього
Начальника Харківського гарнізону, генерала Алімпієва, 27 січня 2016 року, тобто, в
день прийняття на квартирний облік, фіктивно зареєструвався разом з сім'єю в одній з
будівель Харківського національного університету повітряних сил за адресою: м.
Харків, вул. Динамівське 3-а.
В цей же день, 27.01.2016 р., житлова комісія ВПХГ видає довідку про перевірку
житлових умов Домбровського Я. В. і його родини за вказаною вище адресою. І ця
довідка, так само, як і реєстрація, є абсолютно фальшивою.
А тепер я доведу, чому саме документи на отримання Ярославом Домбровським
службового житла у Харкові є сфальсифікованими.
По-перше. Як я вже тут писав, з. 28.04.2015 р. по 13.04.2017 р.,пан Домбровський
служив військовій прокуратурі сил АТО з дислокацією у м. Краматорську Донецької
області. Іншого місця служби у нього не було. Більш того, будь-який виїзд
військовослужбовців, які служили в АТО, в тому числі, військових прокурорів, з
території антитерористичної операції відбувався тільки за наказом штабу АТО, з
видачею посвідчення про відрядження. І я дуже сумніваюся, що Домбровський на
законних підставах виїжджав у відрядження, аби робити уявлення, що він живе у
Харкові. Можливо, якісь епізодичні виїзди у Домбровського з зони АТО і були, але весь
час своєї служби у ВПС АТО він жив у Краматорську. Інакше бути просто не могло.
По-друге. Є документально зафіксовані і публічні факти того, що Ярослав
Домбровський взимку і навесні 2016.р. у. ніякому Харкові не знаходився і перебував у
м. Краматорську.
Зокрема, в січні 2016.року, тобто тоді, коли Домбровський нібито жив у Харкові, до
Краматорська приїжджала знімальна група програми Громадського ТБ, “Слідство -
інфо”, яка робила передачу про корупцію військового прокурора сил АТО і автора цих
рядків, який цю корупцію викрив.
На 09.21.сюжету “Куликівська битва” журналісти програми, які подзвонили до
військової прокуратури сил АТО спілкуються по телефону саме з Ярославом
Домбровським. Січень 2016 року, м. Краматорськ. Де тут. Харків?
Тепер згадаємо відеосюжет про який я написав на початку статті і який датований
березнем 2016 року. На цьому відео, пан Домбровський, який на той час, по
документах для отримання житла, продовжував жити у Харкові по вул. Динамівський 3-
а, бігає в центрі Краматорська з пістолетом.
Втім , не підлягає сумніву, що фактажу, в тому числі, документального, який засвідчує
службу, знаходження і проживання Я. В. Домбровського саме в місті Краматорську, а
не у Харкові, дуже багато.
І, якщо у когось виникне питання, а де саме проживав у Краматорську військовий
прокурор Домбровський, отримати відповідь на нього нам допоможе кримінальне
провадження №1201450390001705, відкрите 20.08.2015 року за ознаками складу
злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження.
Якщо без зайвих посилань на офіційну і відмиту від одного прізвища версію, то суть
справи виглядає так :
19 серпня 2015 року, співробітник військової прокуратури сил АТО, Ярослав
Домбровський, вирішив відсвяткувати своє призначення на посаду заступника
військового прокурора сил АТО і запросив до себе додому за адресою м.Краматорськ,
вул. Румянцева 9, кв. 102, де він проживав під час служби, двох дівчат: Олену
Денисову,1981 р.н. і Крістіну Зінченко, 1992 р.н.
В процесі обговорення з дівчатами специфіки військово-прокурорської служби в
умовах, віддалених від дому, і під впливом алкогольних напоїв, Ярослав Домбровський
вирішив похизуватись перед гостями вибуховими пристроями, які знаходилися в нього
дома. Один з таких предметів потрапив до Олени Денисової і в результаті маніпуляцій
з ним вибухнув у неї в руках. Наслідки вибуху, на жаль, виявилися тяжкими: на лівій
руці, Олені відірвало три пальця і частину четвертого. Власне, за цим фактом,
Краматорським міським відділом ГУМВС України в. Донецькій області і було порушено
кримінальне провадження.
І я не знаю, скільки і чого, коштувало Яріку зіскочити з кримінальної відповідальності
за цим фактом по низці статей Кримінального кодексу іі прибрати зі справи своє
прізвище, але 18 вересня 2015 р. провадження було закрито. В тому числі, за
проханням Олени Денисової, яка взяла всю провину на себе і заявила, що вибуховий
пристрій знайшла на вулиці.
А в матеріалах справи від Домбровського залишилося лише ім'я “Ярослав”, який, за
показами дівчат, був просто знайомим Крістіни Зінченко і який просто дав їй ключі від
своєї квартири, а сам поїхав у відрядження. Буває ж таке!
А ще, нам залишилася адреса: вул. Румянцева 9, кв. 102 в м. Краматорську, за якою,
насправді, жив Ярослав Домбровський у 2015-2016 рр. і яка трохи не співпадає з
адресою у Харкові, де Ярік жив лише у своєму уявленні, уявленні генерала Алімпієва і
житлової комісії військової прокуратури Харківського гарнізону разом з Артемом
Бугайцем.
10 жовтня 2016 р. Ярослав Домбровський, знов таки, при безпосередній участі
колишнього начальника Харківського гарнізону Алімпієва, отримав ордер на службову
квартиру в одному з Бугайцем новенькому домі в центрі Харкова за адресою: вул.
Котлова 76-в, кв.12, загальною площею 80,1 кв.м. і вартістю 945 180 гр.
Проте, після звільнення з військової прокуратури, і військової служби взагалі, у квітні
2017 року, Ярослав Домбровський, так само, як і Артем Бугаєць, замість того, щоб
звільнити службову квартиру і повернути її Міністерству оборони, взявся вчиняти дії з її
привласнення.
Оскільки житлова комісія Харківського гарнізону відмовилася погодити виключення
вказаної квартири з числа службових на прохання Домбровського, що відкривало для
останнього можливість її безоплатної приватизації, Домбровський В. Я, разом з
Артемом Бугайцем (той - по своїй квартирі), звернувся до Голови Комітету Верховної
Ради України з питань національної безпеки і оборони,. нардепа Сергія Пашинського, з
проханням у допомозі з привласненням незаконно отриманого службового житла.
Звернувся і отримав всебічне розуміння і підтримку Голови комітету Верховної ради!
Як і Бугрєць, власне.
2 жовтня цього року Пашинський надсилає листа до Міністра оборони Полторака з
проханням розглянути звернення Бугайця А. В. і Домбровського Я. В. і вжити якісь
заходи реагування.
Вже 6 жовтня, Державний секретар МО, генерал - полковник Олександр Дублян,
відправляє листа з грифом “Терміново” купі генералів - посадовців Міністерства
оборони і ЗСУ з вимогою вжити заходів у відповідь на депутатьське звернення
Пашинського.
А 1 листопада, на підставі цих всіх листів, начальник штабу Повітряних сил ЗСУ,
генерал-лейтенант В. Шамко, відправляє депешу Начальнику Харківського
національного університету повітряних сил, як Начальнику Харківського гарнізону, з
наказом терміново провести службову перевірку, відповідно до рішення ЗНГШ
Збройних сил України.
Голова Комітету Верховної Ради з національної безпеки і оборони, державний
секретар Міністерства оборони, заступник Начальника Генерального штабу ЗСУ,
начальник штабу Повітряних сил ЗСУ…
Уявляєте, які сили задіяні у допомозі двом квартирним аферистам з ГПУ привласнити
державне майно загальною вартістю два мільйона гривень?
А ви, громадяни України, продовжуйте далі сплачувати військовий збір, нібито, для
потреб оборони країни. Ярослав Домбровський і Артем Бугаєць чекають на ваші гроші.
І, чи тільки вони?