Останнім часом у Москві заговорили про блокування фінансування та політичної підтримки русинських проектів, що може закінчитись видворенням «самопроголошеного прем’єра Підкарпатської Русі» Петра Гецка, який вже майже 10 років ховається у Росії і зовсім не хоче повертатись на свою малу Батьківщину – Закарпаття.
І це зрозуміло, адже з 2014 року Петро Гецко займався виключно сепаратизмом і розвитком радикальної течії у «політичному русинстві», проводив зустрічі з лідерами терористів «ДНР» та «ЛНР», закликав убивати українських патріотів та ввести російські війська на територію Закарпатської області для створення угорсько-русинської автономії.
Звісно все-це не могло залишитись не поміченим українськими правоохоронцями, які оголосили сепаратиста Гецка у міжнародний розшук, а сам він втік до Москви. До того ж, за свої висловлювання Петро Гецко ще у 2015 році потрапив до бази даних сайту «Миротворець», як проросійський пропагандист, українофоб та агітатор.
У вересні 2019 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області заочно визнав винним «самопроголошеного прем’єра Підкарпатської Русі» Петра Гецка у вчиненні кримінальних правопорушень за статтями 109, 110 та 111 Кримінального кодексу України і присудив йому 12 років позбавлення волі.
Іншими словами, якщо Гецка позбавлять політичного притулку у Москві, а куратори відмовляться його підтримувати, то сепаратисту не залишається нічого іншого як повернутись додому і бути заарештованим вже на кордоні, або просити терористів псевдореспублік Донбасу про новий притулок.
Так чи інакше, безперспективність свого становища Петро Гецко усвідомив ще у 2019 році, коли після тривалої політичної боротьби у Кремлі був відсторонений помічник президента РФ Владислав Сурков – автор скандально відомого плану «Шатун», неофіційний куратор «Л/ДНР» та інших сепаратистських проектів у країнах СНД. Тоді його змінив екс-посол Росії у Білорусії Михайло Бабич, який «поставив на паузу» русинські проекти в Україні через їх високу затратність і фактичну безрезультатність.
Наслідком цих дій став арешт та фактичне припинення політичної діяльності псевдорусинських активістів Михайла Тяска та Василя Джугана, яких було затримано поліцією Чехії за фінансові махінації з росіянами. Дещо пізніше через втрату фінансування провалились проекти «політичної русинки», екс-учасниці реаліті-шоу «Дом-2» Тетяни Поп, під яку було створено ряд проросійських медіа-ресурсів в Україні та, навіть, громадську організацію «Координаційний центр русинських організацій».
Тому виникає цілком логічне запитання: хто ж наступний? Ймовірно, це буде сам Петро Гецко, який є занадто токсичним як для російської влади, так і для самого русинського руху, вірніше його адекватного крила. І, навіть, не дивлячись на те, що сепаратист Гецко не покидає спроб нагадувати про себе через сторінки у соцмережах та візити в окупований Крим, його політичне майбутнє поза РФ вже вирішене.